Земельна власність

Земельна власність – сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення землі як предмета природи, а також створеного сільськогосподарськими працівниками необхідного і додаткового продукту. З. в. є частиною загальної власності, одним з найголовніших видів національного багатства. З економічної точки зору З. в. виражаєтеся у певній сукупності економічних категорій (земельна рента, ціни на сільськогосподарську продукцію, орендна плата за землю, диференціальна земельна рента та ін.). З юридичної точки зору З. в. виражається

в категоріях землеволодіння, землекористування тощо. В кожній економічній системі існують різноманітні форми З. в,, серед яких виділяється домінуюча форма. За капіталістичного способу виробництва такою формою є приватна власність на землю, яка базується на використанні праці найманих працівників. Поряд з нею існує приватна власність, яка основана на праці господаря та членів його сім’ї (дрібні фермерські господарства). Певна частка З. в. належить державі та кооперативним господарствам. В колишньому СРСР земля була тотально-одержавленою, в т. ч. колгоспна земля. Нині в Україні відбувається поступове роздержавлення З. в. і на цій основі виникають її колективні та приватні форми.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Земельна власність - Економічний словник