Жорсткість – Механічні властивості тканин
Матеріалознавство швейного виробництва
СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
Механічні властивості тканин
Жорсткість
Жорсткість тканин – це їх здібність чинити опір зміні форми при згинанні.
На жорсткість тканин впливають такі фактори:
– природна жорсткість волокон: жорсткість волокон льону пояснюється змістом пектинів в волокні; жорсткість синтетичних волокон – круглою формою їх поперечного розрізу;
– структура пряжі та ниток: жорсткість зростає при збільшенні товщини та ступеня
– вид переплетення: при скороченні довжини перекриттів в переплетенні жорсткість тканини зростає.
– товщина та щільність тканини: при їх збільшенні жорсткість зростає;
– вид оздоблення: апретування, валяння збільшують жорсткість, ворсування, відварювання, хімічні обробки – зменшують.
Визначають жорсткість на спеціальних приладах двома методами:
А) під дією власної ваги (розподіленого навантаження) методом консолі;
Б) під дією зосередженого навантаження (зовнішньої згинаючої сили).
За допомогою приладу ПТ-2 (рис. 10) визначають жорсткість тканин, які згинаються
Зразок тканини певного розміру розташовують на консольному пристрої приладу таким чином, щоб на його бічних гранях були розміщені кінці зразка довжиною по 7 см. Бічні грані пристрою опускають, кінці зразка, які втратили опору, прогинаються. За допомогою лінійок приладу, які розташовані уздовж бічних граней, вимірюють абсолютне прогинання кінців зразка тканини і за його значенням розраховують відносне прогинання за формулою:
Fo=F/I
Де: fo – відносне прогинання кінців зразка тканини;
F – абсолютне прогинання кінців зразка, см;
I – довжина кінців, см.
Коефіцієнт відносного прогинання кінців зразка тканини А визначають в довіднику за значенням відносного прогинання fo. Коефіцієнт жорсткості тканини В розраховують за формулою:
В = 42046 * m/A (мкН / см2),
Де: m – маса зразка тканини.
Метод другого типу використовують для визначення жорсткості товстих текстильних матеріалів: комплексних матеріалів, шкіри.
Жорсткі тканини добре зберігають форму, менш зминаються, не утворюють перекосів при настиланні та розкрої, але ускладнюють процеси ВТО.
