ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ – тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. З. с виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинники, що визначають З. с., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру, а також особливі життєві обставини, що формують свідомість та поведінку індивідів і соціальних груп. Зміни в окремих соціальних структурах становлять зміст
Марксизм розрізняє евол. та рев. зміни в суспільстві. Останні є свідченням поступового сусп. поступу. За структурно-функціональною теорією соціальні структури породжують і внутрішні структурні зміни ї зміни самої структури. Ці зміни відбуваються шляхом кумулятивно-змодельованих виборів у поведінці й поширенні дисфункціональних наслідків, що є результатом певних типів відхилень, напружень, конфліктів та суперечностей у диференційованій соціальній структурі.
Існують два типи змін у межах соціальної динаміки суспільства. Перший
Вивчення адаптивних процесів є популярним у соціол. практиці. Таким, напр., є дослідження соціальних механізмів формування експектацій, рольових орієнтацій та статусних ставлень для запобігання конфліктів. Але адаптивні процеси є лише частиною соціальних змін, бо є відмінність між змінами в соціальній структурі, які нівелюють конфлікт (відхилення, напруженість), та змінами в соціальній структурі, що змінюють її саму, приводять до створення нових структурних організацій. В останньому випадку структурні конфлікти можуть відтворюватись у новій формі. Цикл таких змін може бути досить тривалим і кожного разу розпочинатися новим процесом соціальної нормотворчості.
В макросоціол. типології З. с. поділяють на якісні та кількісні. Якісні означають тотальну трансформацію інституціальних структур, тобто радикальну зміну всієї організаційної структури суспільства. Амер, соціолог Е. Тиріак’ян наз. такі зміни “соцієтальними”, підкреслюючи цим те, що вони вказують на стрибок, перерву поступовості соціального руху. Першою ознакою таких змін є сусп. криза – момент, коли глибина соціальних змін уже очевидна, а їх наслідок ще не зрозумілий. Типову ситуацію ми спостерігаємо зараз в укр. суспільстві. В умовах кризи З. с. відбуваються або в напрямі конструктивної діяльності соціальних структур, або їх деструктивної соціальної трансформації. Якісні зміни є рев., вони змінюють усталену нормативну модель соціальної організації і відбуваються у всьому соціально-культурному просторі суспільства.
Кількісні зміни відбуваються спочатку в окремих соціальних структурах. Вони мають евол. характер і виникають як реакція на соціальну напруженість в середині даної інституціальної структури. Коли такі напруження перетинають певний поріг витривалості структури, наявна соціальна система руйнується. Ця руйнація супроводжується реконструюванням соціального порядку на новому рівні організації, що передбачає нові цілі, норми та цінності. Кількісні соціальні зміни є обов’язковою умовою якісних, їх виявом може бути і соціальна реформа, і соціальна революція.
