Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле (ССЦ)
ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ
§ 11. Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле (ССЦ)
Про ССЦ як складову частину тексту, “відома” і “нове” в реченнях тексту, способи та засоби зв’язку речень, а також про співвіднесеність ССЦ і абзаців
Пригадайте
– Що називається ССЦ?
– Що називається “відомим” і “новим” у реченнях висловлювання?
– Які е способи зв’язку речень у тексті?
– Які е засоби зв’язку речень у тексті?
141. Експеримент.
1. У лісі вечоріло. (…).
2. Ми мовчки йшли глухими стежками. (…).
3. І раптом з хащі вискочило щось велике. (…).
4. Добре, що в нас є захист. (…).
Поняття ССЦ Проміжною ланкою між текстом і реченням с ССЦ.
Складне синтаксичне ціле це група речень, поєднаних між собою в одне ціле за змістом і граматично. які виражають розвиток
Змістовий зв’язок
Істотною ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність. Це означає, що всі речення, які входять до складу ССЦ, об’єднані однією мікротемою. Найбільш значуще з-поміж цих речень називається тематичним.
Граматичний зв’язок
Мовні одиниці, які допомагають об’єднати речення в текст, називаються засобами зв’язку. До них належать повтори слів, синоніми, антоніми, спільнокореневі слова, займенники. сполучники, співвідносність видо-часових форм діє слова, вставні слова, неповні речення та інші.
Способи зв’язку речень
Існує два основних способи зв’язку речень у тексті: ланцюжковий (послідовний) і паралельний.
Способи зв’язку речень у тексті | |
Ланцюжковий | Паралельний |
Кожне наступне речення немовби чіпляється за попереднє. розкриваючи, уточнюючи його зміст. Думка розгортається послідовно | Реченням властива відносна самостійність. Вони передають події, що відбуваються одночасно або послідовно змінюють одна одну |
У ССЦ з паралельним зв’язком речення пов’язуються між собою переважно лише за змістом, а не граматично.
Ланцюжковий і паралельний зв’язок речень можуть поєднуватися в межах одного ССЦ.
Актуальне У кожному тексті відображено рух думки від того, що вже членування відоме, що назване мовцем, до того, що ще не відоме слухачам.
Частина, що містить уже відому з попереднього речення інформацію або ту інформацію, на яку спирається мовець як на відому, називається “відомим” (В). Частина, що містить нову, не висловлену до того інформацію або найважливішу з погляду мовця інформацію, називається “новим” (Н). Таке членування речення називається актуальним (комунікативним).
Наприклад, речення Я купив книжку можна перетворити на три фрази, які матимуть різне актуальне членування:
Н Н Н
1. Я купив книжку. 2. Я купив книжку. 3. Я купив книжку. Часто актуальне членування речення здійснюється за допомогою контексту: “нове” визначається шляхом віднімання зі складу речення уже “відомої” інформації. Наприклад:
В Н
До класу ввійшов директор. Він зачитав наказ.
ССЦ і абзац
Від ССЦ відрізняться абзац. За допомогою абзаців у композиції тексту виділяються важливі щодо змістового її емоційного наповнення відрізки. У тексті ССЦ може збігатися з абзацом, бути частиною абзацу або ж членуватися на кілька абзаців. Якщо автор хоче об’єднати в одну картину кілька розрізнених фактів, абзац охоплює кілька ССЦ. Якщо ж з метою посилення експреса він хоче розмежувати пов’язані між собою елементи, то ССЦ членується на кілька абзаца.
142.1. Прочитайте текст, визначте його тил і стиль мовлення Якої галузі знань стосується ця інформація? Розкажіть, чим вражають кримські ліси.
КРИМСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК
У кожного, хто потрапляє до Кримського заповідника, викликає заходження велич і краса тутешніх лісів. Створюється враження, ніби тут не лупала нога людини. Розлогі крони старих дерев настільки щільно змикаються, що майже не пропускають сонячних променів. Тому навіть у най спекотніші дні ліси зустрічають відвідувачів свіжістю і приємною прохолодою.
У тінистих букових лісах майже немає: підліску, а замість трав’яного покриву на землі часто лежить товстий шар сухого листя. Зовсім інший вигляд мають дубові ліси заповідного господарства. Широкі крони дуба ніколи не змикаються так щільно, як у бука. Тому підлісок тут досить багатий, він з ранньої весни починає зеленіти і вкриватися квітами. Першою зацвітає ліщина, за нею – безлистий кизил і барбарис. Улітку сонячне проміння пронизує крони дубів, і тоді світлі плями виграють на стовбурах дерев і трав’яному покриві.
Своєрідної краси і екзотичності надають заповідним лісам виткі повзучі рослини, так звані кримські ліани.
Перекидаючись з дерева на дерево, вони утворюють різноманітні сплетіння й химерні арки. Ломинос-клематис із китицями пахучих білих квітів, дикий виноград з чіпкими нитковидними вусиками, вічнозелений плющ часто вкривають дерева, кущі і скелі.
Серед трав’янистих рослин чимало екзотичних і реліктових* видів. Особливо цікава рослина тут – кримський едельвейс. Він росте у важкодоступних місцях, часто на стрімких скелях, і мас таке ж сніжно-біле, сріблясте листя, як і альпійський його родич (Із журналу).
* Реліктовий – прикметник до релікт.
Релікт – рослинний або тваринний органим, який залишився існувати на даній території, зберігся з минулих геологічних часів.
А. Мещерський. Кримський пейзаж
ІІ. Виділіть у тексті мікротеми. укажіть тематичні речення Визначте межі ССЦ. Обгрунтуйте свою думку
IІІ. Експеримент. Спробуйте змінити послідовність розташування абзаців у тексті Простежте, що зміниться при цьому. Зробіть відповідний висновок
Чи знаєте ви, що в Україні повністю або частково свідомо вилучено з господарського користування і передано під заповідники й національні парки майже мільйон гектарів земель? Саме і”а цих землях природа знаходить свій прихисток. Якщо ви хочете більше дізнатися про природні заповідники, національні парки, дендропарки нашої держави, а також про замки й фортеці, храми й монастирі, палаци й садиби різних регіонів України, завітайте на сайт wwwukreinaincognita. com (Україна Інкогніта) Про те, що вас найбільше зацікавить, розкажіть своїм рідним, друзям, однокласникам.
143. Мозковий штурм. Чим ССЦ відрізняється від речення?
144.1. Прочитайте уривки вголос із правильною інтонацією. Простежте, як розвивається думка в кожному з них. Доведіть, що: а) кожен уривок є ССЦ;
Б) речення першого ССЦ поєднані ланцюжковим зв’язком, а другого – паралельним Визначте “відоме” і “нове – в реченнях.
1. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тече по Васильківщині невеличка річка Раставнця. Серед долини зеленіють розкішні та високі верби, там ніби потонуло у вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась у зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь (І. Нечуй Левицький).
2. Зозуля одлічувала чиїсь роки, підводячи зі сну щоденні турботи. За сусідським двором заскрипів журавель, проливаючи воду на землю… Прокинулись хатні двері, заскрипіли сполохано, немов позіхаючи. На подвір’я з кленовою дійницею вийшла мати, до своїх думок усміхаючись (М. Стельмах).
II. Визначте засоби зв’язку речень Порівняйте вживання цих засобів у першому і другому текстах.
145.1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку й мікротеми, у яких вона реалізується. Висловіть свої думки щодо прочитаного.
ЧИ ЗМІГ БИ АРХІМЕД ПІДНЯТИ ЗЕМЛЮ?
“Дайте мені точку опори, і я зрушу Землю” – ці слова легенда приписує Архімедові, геніальному механіку давнини. Він знав: немає такого вантажу, що його не можна було б підняти найслабшою силою, якщо скористатися важелем. Варто лише прикласти цю силу до дуже довгого плеча важеля, а коротке плече змусити діяти на вантаж. Тому Архімед і думав, що, натискуючи на надзвичайно довге плече важеля, можна силою рук підняти й вантаж, маса якого дорівнює масі земної кулі.
Але якби великий механік знав, якою величезною с маса земної кулі, то він, мабуть, утримався б від свого гордовитого вигуку.
І справді, щоб “підняти Землю”, людині ні ад обиться докласти зусиль до довгого плеча важеля – такого, який більше за короткий в 100 000 000 000 000 000 ООО 000 разів!
Простий розрахунок переконає вас. що поки кінець короткого плеча піднімається на 1 см, інший кінець подолає у Всесвіті величезну дугу в 1 000 000 000 000 000 000 км.
Такий неймовірно довгий шлях мала б пройти рука Архімеда, що налягає на важіль, щоб “підняти Землю” тільки на 1 см! Скільки часу знадобилося б для цього? Якщо вважати, що Архімед здатний був підняти вантаж у 60 кг на висоту 1 м за 1 секунду, то й тоді для “підняття Землі” на 1 см він мав витратити 1 000 000 000 000 000 000 000 секунд, або тридцять тисяч більйонів років!
Ніякі пристрої геніального винахідника не допомогли б йому помітно скоротити цей термін. Якби навіть Архімед збільшив швидкість своєї руки до максимального показника швидкості – до 300 000 км/с
(швидкість світла), то й при такому фантастичному припущенні він підняв би Землю” на 1 см лише впродовж 10 млн років роботи (Я. Перельман).
II. Аргументовано визначте кількість ССЦ у тексті. Яким зв’язком поєднані речення в кожному з них (паралельним чи послідовним)?
III. Попрацюйте в парах. Схарактеризуйте виділені засоби зв’язку речень у тексті. Вкажіть інші засоби. За потреби зверніться до відповідної таблиці в додатках. Розкажіть про результати своєї роботи однокласнику (однокласниці).
IV Випишіть 3-5 слів з орфограмою “Букви е, и, які позначають ненаголошені голосні в коренях слів”. Розберіть ці слова за будовою
146.1. Розмісіть речення в такій послідовності, щоб вони становили ССЦ. Утворений текст запишіть, визначте в ньому композиційні елементи (зачин, основну частину, кінцівку). Визначте – відоме” і “нове” в реченнях висловлювання Схарактеризуйте особливість розгортання думки Поясніть, за яких умов сукупність ремень можна вважати ССЦ.
1. Метод, який при цьому застосовують, називається методом координат.
2. На практиці нерідко виникає потреба розв’язати обидві задачі разом – спочатку за деякими властивостями фігури скласти її рівняння, а потім, дослідивши отримане рівняння, встановити нові властивості даної фігури.
3. У попередніх параграфах ви розв’язували методом координат такі дві задачі: 1) знаючи геометричні властивості фігури, знаходили її рівняння: 2) знаючи рівняння фігури, знаходили її властивості.
4. Ви вже знаєте, що властивості геометричних фігур можна досліджувати засобами алгебри (3 підручника).
II. Позначте – відоме – і – нове – в реченнях тексту. Підкресліть граматичні основи.
Д. Фетті. Архімед
147. І. Два – чотири – всі разом. Прочитайте уривки. Визначте, які засоби звязку речень використано в них. Який текст потребує редагування? Чому?
1. Майже 99 % кальцію міститься в кісткових структурах і зубах людини. Здається, у нашому тілі так багато кісток, тож кальцію має вистачати. Проте варто людині недоотримати цього елемента з їжею, як відразу починають відчувати його нестачу і кістки, і зуби. Кальцій з них починає витрачатися на інші потреби організму, адже він регулює серцеву діяльність, бере участь у згортанні крові, стимулює імунну систему тощо. Власне, організм засвоює всього 20-30 % кальцію, що надійшов з їжею.
2. Морська сіль допомагає впоратися з багатьма захворюваннями. Морська сіль, як стверджує академік Болотов Б. В., допомагає навіть омолоджувати наш організм на рівні клітини. Процедура розтирання морською сіллю запобігає виникненню застудних захворювань, також ця процедура загартовує, а також поліпшує кровообіг. Морську сіл можна використовувати і для полоскання горла в разі застуди. Для зняття локалізованого болю, спричиненого розширенням судин (наприклад, головний біль), треба приготувати холодний компрес із морської солі: морську сіль загорнути в полотняну тканину і покласти цю загорнуту в тканину сіль на кілька хвилин у морозильну камеру.
Локалізований – дієприкм. до локалізувати. Локалізувати – обмежувати певним місцем, не допускати поширення чого-небудь.
II. Відредагуйте усно текст, який того потребує, використовуючи доцільні засоби зв’язку.
1 148. Складіть і запишіть такі ССЦ: а) з ланцюжковим зв’язком речень у науковому стилі: б) з паралельним зв’язком речень у художньому стилі. Схарактеризуйте засоби зв’язку, якими ви скористалися. Позначте “відоме” і “нове” реченнях ССЦ.
149.1 Прочитайте текст, визначте ССЦ. Дослідіть і проаналізуйте авторський поділ тексту на абзаци. Зробіть висновок про співвіднесеність ССЦ і абзаців.
ЖАЙВОРОНКОВІ ПІСНІ
Жайворонкова пісня живе у весняному степу, на зеленому роздоллі й жайворонок ніколи не розлучається з нею. Коли спить уночі біля сірої грудки землі, то і пісня спить разом із натомленою пташкою.
Жайворонок оберігає її від холодного вітру, від стуленої роси, оберігає від дощу, від негоди. І, ще до сходу пробудившись, жайворонок на прудких крилах підносить свою щиру пісню в блакитне привілля небес.
Бо живе на світі жайворонок заради цієї пісні. Ось вона дзвенить на степом, і кожне її колінце напоєне світлом, пронизане радістю. І чиї завзятіше співають жайворонки, тим дружніше колосяться ниви.
Ось тут, біля степової кринички, де навесні впав разок жайворонкової пісні, зацвів-задимів ніжними рожевими квітами бузків огонь.
А біля старого дуба, що височіє на сільській околиці, синіми пелюстками сміються фіалки (Є. Гуцало).
II. Схарактеризуйте текст за синтаксичною будовою.
150.1. Попрацюйте а парах. Складіть два запитання з теми “Складне синтаксичне ціле”. Поставте ці запитання однокласнику (однокласниці). Оцініть відповідь.
II. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) скласти невелике ССЦ. у якому треба використати указані вами зачин та засіб зв’язку речень. Перевірте виконання.
151.1. Складіть спочатку усно ССЦ за поданим початком (на вибір), а потім складіть і запишіть невеликий текст (3-4 абзаци), увівши до нього своє ССЦ. Якого стилю ви будете дотримуватися, складаючи висловлювання?
1. Кожна людина повинна вибирати ту професію, ту роботу, яка найбільше відповідає її професійним здібностям і нахилам.
2. У рослин і тварин немає депутатів, за них нікому заступитися, крім нас, людей, які разом з ними заселяють цю планету (Д. Даррелла).
3. Кожна людина – художник свого життя, який черпає силу і натхнення в собі самому (Й. Бехер).
II. Проаналізуйте ваше висловлювання. Про що воно? Яка його основна думка і чи розкрито її? Чи доцільно розподілено текст на ССЦ й абзаци відповідно до вашого задуму? Яким способом пов’язано речення (паралельним чи послідовним)? Чи використано виражальні можливості різних засобів зв’язку? Чи вдалося забезпечити оптимальну зв’язність тексту шляхом членування речень на “відоме” і “нове”?
1. Текст ділиться на ССЦ, які являють собою більш повний порівняно з реченням розвиток думки ССЦ в порівнянні з реченням – синтаксична одиниця вищого порядку
2. У тексті кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі попереднього речення, вбираючи в себе ту чи іншу його частину, а з іншого – включає нову інформацію. Відштовхуючись від “відомого” мовець додає “нове”, таким чином розвиваючи думку та збагачуючи зміст.
3. Розрізняють тексти з послідовним і паралельним зв’язком речень
