Зміст праці – сукупність елементів та умов процесу праці, потреб працівників і комплекс взаємозв’язків між ними за різних технологічних способів виробництва. Так, на нижчій стадії технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці (стадії мануфактури), відбувається поділ ремісничої діяльності (праці ремісника) на різні операції. Тому мануфактура спотворює робітника, культивує в ньому однобічну спеціалізацію, гальмує розвиток сутнісних сил людини. За машинного виробництва посилюється однобічна спеціалізація, робітник
перетворюється на додаток до машини, суспільно-економічне підкорення праці капіталом доповнюється техніко – економічним, в т. ч. технологічним. Лише за комплексної автоматизації виробництва з’являється тенденція до подолання процесу розчленування праці на елементарні операції та заміну безпосередніх зв’язків між людиною і речовими факторами виробництва, з одного боку, та між самими людьми – з іншого, їхніми опосередкованими зв’язками через комп’ютери або диспетчерські пункти. У структурі потреб робітника на сучасному підприємстві, працівника загалом, пов’язаних із процесом праці у сфері безпосереднього
виробництва, важливе значення в умовах НТР мають проблеми якісного вдосконалення умов праці загалом і кожного робочого місця зокрема. Вплив автоматизації виробництва на санітарно-гігієнічні умови праці має суперечливий характер. З одного боку, обмеження контактів працівників з рухомими частинами устаткування значно знижує можливість травм, оберігає людину від впливу інших шкідливих факторів, зменшує забруднення середовища на робочому місці, фізичні навантаження та ін. З іншого боку, збільшення кількості устаткування, що обслуговується, його потужностей, зокрема швидкості, спричиняє зростання шумів, підвищення температури, позбавляє організм необхідного мінімуму фізичного навантаження (“м’язовий голод”), посилює монотонність праці на пульті управління. Зростає нервове, емоційне та розумове навантаження працівників. Основними напрямами змін у З. п. під впливом НТР є: заміна людини системою машин і механізмів, яка постійно ускладнюється; якісні зрушення у З. п. розумової, усунення або істотне зменшення елементів нетворчої, механічної праці (збирання та обробка інформації) і посилення функції творчої праці в усіх сферах людської діяльності; інтенсивніше дія закону переміни праці, органічно пов’язаного із законом поділу праці. НТР зумовлює зростання кількості працівників, які у процесі праці виконують переважно розумові функції (конструктори, фахівці із системного аналізу, наладники автоматичних ліній, електронного устаткування, регулювальники апаратури), з одного боку, а на певних етапах автоматизації за умов сучасного капіталізму – збільшення кількості напівкваліфікованих найманих працівників, з іншого. Частка розумової праці в їх діяльності – від 50 до 90%, що наближає їх до інженерно-технічної інтелігенції. їхні функції – активне спостереження за технологічним процесом, роботою механізмів і приладів, налагодженням і регулюванням устаткування тощо. В сучасних розвинених країнах на З. п. суттєво впливає бригадна (автономна) організація праці. Істотно впливає на З. п. комп’ютеризація та інформатизація виробництва. Так, у США 2001 із 135 млн. зайнятих 53,5% використовували у процесі праці комп’ютер, в т. ч. майже 72% – інтернет.
