Зовнішня політика Росії
ТЕМА 4. СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ
§ 17. Росія та нові незалежні держави наприкінці XX – на початку XXI ст.
2. Зовнішня політика Росії.
31 грудня 1999 р. Б. Єльцин зробив безпрецедентний в російській історії крок – добровільно пішов у відставку. Виконувачем обов’язків президента за конституцією став В. Путін. На той час він уже встиг завоювати певний авторитет у країні. У березні 2000 р. під час президентських виборів Володимир Путін упевнено переміг своїх суперників і став другим Президентом Російської Федерації. На посаді Президента
За час свого президентства В. Путіну вдалося істотно змінити ситуацію в Росії. По-перше, провівши адміністративну реформу, він посилив централізацію влади, ліквідував прояви сепаратизму та бажання деяких регіонів бути самостійними. По-друге, був прийнятий податковий кодекс, за яким уведено єдиний податок у розмірі 13 %, що стимулювало розвиток економіки. По-третє, В. Путін покінчив із всевладдям олігархів, боротьбою кланів, посилив роль держави, що знайшло підтримку в населення Росії.
Російська Федерація на міжнародній арені стала правонаступницею
Внутрішньополітичне становище та економічна криза 90-х років XX ст. істотно вплинули на формування зовнішньополітичної доктрини Росії, яка мусила робити значні поступки Заходу за надання економічної допомоги. Проте на початку XXI ст. ситуація докорінно змінилася. Росія була та залишається великою ядерною державою, і Захід мусить із цим рахуватися.
За роки перебування В. Путіна при владі Росія досягла значних успіхів у зовнішньополітичній сфері. Вона долучилася до “клубу обраних” – формат “великої сімки” змінився на “велику вісімку”. У 1997 р. країна підписала договір про стратегічне партнерство з НАТО, хоча в останні роки виступала проти приєднання
Володимир Путін
До цього альянсу сусідніх східноєвропейських країн і розміщення на їхній території американських протиракетних систем. Росія також розширює своє економічне та стратегічне співробітництво з країнами Азії, особливо з Китаєм та Індією, які за останні десятиліття значно наростили свій економічній потенціал.
7 травня 2008 р. третім Президентом Російської Федерації став Дмитро Медвєдєв – наймолодший керівник в історії держави. В інаугураційній промові він заявив, що своїм пріоритетним завданням уважає “подальший розвиток громадянських і економічних свобод, створення нових громадянських можливостей”. Ця заява була підтверджена указами президента М. Медвєдєва, які безпосередньо стосуються соціальної сфери.
