Зустрічна торгівля – зовнішньоторговельні операції, при здійсненні яких в єдиних контрактах фіксуються обов’язки партнерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. В останньому випадку різниця у вартості покривається грошовими платежами. Здебільшого такий обмін ініціюють імпортери, особливо коли вони не мають вільно конвертованої валюти. Експортери погоджуються на це, щоб збільшити збут свого товару, а отриманий товар знову реалізують на внутрішньому або зовнішньому ринках. Частка З. т. в світовому товарообігу
на початку 70-х становила 1%, наприкінці 90-х – майже 30%. Основними видами З. т. є бартер, зустрічні закупівлі, викуп застарілої продукції, операції з давальницькою сировиною. За бартерної З. т. оцінювання товарів на основі світових цін необхідне для здійснення еквівалентного обміну, митного обліку, визначення страхових сум, нарахування штрафів, оцінювання обсягу претензій та ін. Поширення бартеру зумовило появу міжнародних інститутів, головним завданням яких є організація розрахунків через спеціальні “бартерні центри”, страхування бартерних контрактів тощо. У Європі вже створено систему “Європа – бартер – бізнес”.
