Зв”язки економічної науки з іншими науками
РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії
Тема 1.1. Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук
5. Зв”язки економічної науки з іншими науками
Кожна наука певним чином пов’язана з іншими. Існують, так звані, прикордонні сфери на межі наук, де дуже часто започатковуються нові напрями досліджень, нові науки, наприклад, біохімія, геофізика, економічна кібернетика тощо. Спробуємо у загальних рисах визначити, як пов’язана економічна наука з деякими іншими науками, скориставшись схемою 1.1.5.
Схема
Пояснення до схеми
Економічна наука найтісніше пов’язана з науками про суспільство: соціологією, політологією, правознавством. Вона має зв’язки з науками про людину і природу: географією, психологією, біологією. У сучасній економічній науці широко застосовуються математичні методи.
Політологія – наука про характер, функції та органи держави, через які вона здійснює владу. Зв’язок між політологією та економічною наукою полягає у тому, що держава у сучасній економіці є важливою дійовою особою економічних процесів; її владні функції,
Соціологія – наука про поділ суспільства на різні групи (за національною, майновою, віковою та іншими ознаками), їхню взаємодію та проблеми спільного життя людей як представників певних соціальних груп. Зв’язок між економічною теорією і соціологією досить очевидний: важливою складовою взаємодії, співжиття різних соціальних груп є економічні відносини.
Право – наука про сукупність встановлених державою норм (юридичних законів), дотримання яких забезпечується заходами державного впливу. Зв’язок між економікою і правом реалізується у тому, що економічні відносини набувають правової форми. Будь – яка країна має закони про власність, організацію підприємств, оподаткування доходів тощо. Створюючи закони, фахівці спираються на реальні економічні процеси, ніби виводячи їх з економічного життя. З іншого боку, прийняті закони певним чином змінюють економічну ситуацію. Коли у вищому законодавчому органі країни ухвалюється закон, то завжди виникає питання, як його реалізація може змінити вже існуючі відносини: розподіл ресурсів і доходів, добробут окремих верств суспільства, економічне зростання тощо.
Географія – наука про природні та територіально-виробничі комплекси, про розміщення, структуру природних ресурсів, їх економічну оцінку і раціональне використання. Економічна теорія та географія пов’язані між собою тим, що, хоча і з різних боків, обидві досліджують один об’єкт – земельні, сировинні, людські ресурси.
Психологія – наука про закони відображення людиною навколишнього життя у процесі її діяльності (відчуття, пам’ять, мислення тощо). Економічну науку, як і психологію, цікавлять такі внутрішні регулятори діяльності людини, як її потреби, мотиви діяльності. g Біологія – наука про будову і функції живих істот, їхнє походження і розвиток, зв’язки між собою й, так званою, неживою природою. Знання в галузі складових біології – генетики і селекції – використовуються для пошуку шляхів удосконалення агротехніки та біотехніки, що, з точки зору економіки, є резервом підвищення ефективності господарювання. Знання з фізіології людини, що визначають шляхи найліпшого використання її можливостей, необхідний для раціональної організації управління діяльністю трудових колективів. Знання з екології – науки про спосіб життя людських організмів, тварин і рослин у їхній залежності від стану зовнішнього середовища – використовуються в економіці для визначення меж розширення виробництва, застосування певних технологій. Математичні методи мають в економіці щонайширше застосування. На підтвердження цього звернемося до такого факту. Перші лауреати Нобелівської премії з економіки (1969 р.) – Ян Тінберген і Рагнар Фріш – отримали цю найвищу нагороду “за розробку математичних методів аналізу економічних процесів”. У цьому підручнику ми не вдаватимемося до складної математики, але окремі поняття, з якими ви ознайомлені на уроках математики, будуть використані. Це сумарні й середні величини, відсотки певних величин, прирости, функції. Якщо географи для ілюстрації певних залежностей малюють карти та створюють макети рельєфів, фізики і хіміки будують схожі на іграшкові споруди, що відображають внутрішню будову атомів, молекул тощо, то економісти вдаються до графіків функцій. Так само це роблять математики. Мета графіків у підручнику з економіки – допомогти читачеві зрозуміти важливі зв’язки між економічними явищами.
Підсумки теми
Економічна теорія вивчає, як мають бути організовані виробництво, обмін продуктами праці, розподіл багатства, споживання в умовах обмежених виробничих ресурсів для якнайповнішого задоволення різноманітних потреб. Проблема розподілу обмежених ресурсів за їх найкращого використання визначає предмет економічної науки.
Дійовими особами (суб’єктами) економічних відносин можуть бути: виробники і споживачі, покупці та продавці, домашні господарства, держава, підприємці та наймані працівники, власники грошей і землі, торговці та банкіри, органи управління, окремі виробничі колективи та окремі працівники тощо.
Економічне дослідження розпочинається збиранням і обробкою фактів, продовжується створенням теорій і завершується обгрунтуванням певної економічної політики.
Значення економічної теорії для суспільства в цілому проявляється через: а) розробку принципів, що складають основи економічної політики, дають можливість прогнозувати події та здійснювати запобіжні заходи; б) сприяння інформованості та демократизації суспільства.
Значення економічної теорії у житті окремої людини проявляється у сприянні: а) раціональній поведінці у споживанні та використанні власних доходів і заощаджень; б) орієнтуванню у сфері бізнесу;
В) правильним рішенням при виборі сфери зайнятості.
В економічному дослідженні користуються різноманітними класифікаціями, абстрагуванням від несуттєвого, узагальненнями. Тут широко застосовуються моделювання і графічне зображення.
Економічна наука певним чином пов’язана з іншими науками про суспільство, з науками про природу і людину, широко застосовує математичні методи.
Що далі?
Поглиблення знань із питань, розглянутих у цій темі, передусім, пов’язане з вивченням історії світової та вітчизняної економічної думки. Друга половина ХХ століття відзначилася виникненням нових теорій і економічних гіпотез, а сама економічна наука – ще більшою спрямованістю на дослідження правил економічної поведінки як окремих економічних суб’єктів, так і урядів держав. Це засвідчує розвиток уявлень про предмет та мету економічної науки.
Одним з найбільш цікавих, з точки зору визначення предмета економічної науки, є науковий напрям ХХ ст., що називається неоінституціоналізмом. Зупинимось лише на деяких вихідних положеннях цієї теорії:
– предметом економічної науки є не економічні відносини самі по собі, а їх формування під впливом права, політики, психології
– в економічних дослідженнях необхідно робити акцент не на людину як носія приватних інтересів, а на суспільні інститути – державу, громадські, політичні, професійні об’єднання тощо ;
– механізм державного управління економікою є складнішим і цікавішим, ніж ринковий;
– розвиток суспільства, що втілюється у соціальних гарантіях добробуту для його членів, важливіший за його (суспільства) функціонування.
Можна погоджуватись або не погоджуватись з такими уточненнями предмета економічної науки, але не можна не визнати оригінальність підходу тощо;
