Звуки і букви. Голосні й приголосні звуки

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

УРОК № 26

Тема. Звуки і букви. Голосні й приголосні звуки

Мета: познайомити учнів з такими розділами науки про мову, як фонетика, орфоепія, графіка, орфографія; розширити знання школярів про звуки мови, про поділ їх на голосні й приголосні; виробляти навички правильно вимовляти голосні й приголосні звуки; виховувати в учнів чуйність, доброзичливість, співчутливість.

Обладнання: підручник, оповідання А. Коваль “Наша мова”.

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ

НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступна бесіда.

– Скажіть, будь ласка, які звуки ми можемо чути?

– Прослухайте вірш. Про які звуки в ньому йдеться?

Тихо, тихо навкруги.

Я проходжу між ланами.

Лиш Дніпрові береги

Нишком шепчуть шелюгами.

А над житом молодим

Стала хмара білоброва;

Прокотивсь за гаєм грім,

І замовкнула діброва.

Десь ціпами блискавки

Вдарили в гладінь озерну.

Затремтіли колоски –

Впали краплі спілим зерном.

Став я, подих затаїв –

Слухав, як земля зітхала,

Як хмаринка між гаїв

Їй

всю душу виливала.

(З. Гончарук.)

– Прислухайтесь, які звуки доносяться зараз через вікно, із шкільного коридору.

– А про які звуки йдеться в оповіданні “Наша мова” Алли Коваль?

(Учитель читає уривок з оповідання.)

Прислухайся: з ранку й до вечора навколо тебе звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, віддалік чується голос диктора, з вулиці долітають ледь чутні голоси людей.

Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови.

Ти чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпосередньо.

А тепер припусти на хвилинку, що мови нашої – та й інших мов на землі – ще нема.

Якою була б земля? Якими були б ми? Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина: немає великих міст, ба навіть малих сіл, не ходять поїзди, не літають літаки, немає автомобілів, скрізь тихо, пусто й сумно. Стіною стоять непрохідні ліси, а в них – хижі звірі, гадюки й сови…

А хто там боязко визирає з печери? Та то ж первісна людина! Скоцюрбилася від холоду й страху, щільніше натягає на голі плечі якусь шкуру, сторожко оглядається.

Такими наші пращури були колись, такими б надовго вони зоставались, якби не зробили геніального відкриття: винайшли мову.

– Чим людина почала користуватися раніше – звуками чи буквами?

2. Слово вчителя.

Сьогодні почнеться наша подорож в чарівну країну Фонетика, де живуть звуки мови. Всього їх 38, і всі вони такі різні. У них є повелителька – мудра королева Орфоепія.

3. Словникова робота.

(Учні роблять записи в зошитах.)

Фонетика (від грец. phone – звук) – розділ мовознавства, який вивчає звукову систему мови.

Орфоепія (від грец. orthos – правильний, epos – слово, мова) – розділ мовознавства, що вивчає правильність вимови слів.

Графіка (від грец. grapho – пишу, малюю) – розділ мовознавства, який досліджує співвідношення між літерами й звуками.

Орфографія (від грец. orthos – правильний і grapho – пишу) – система загальноприйнятих правил, що визначають правопис слів та їх форм.

4. Бесіда з учнями.

– Як утворюються звуки мовлення?

– чи всяке поєднання звуків, утворених мовним апаратом людини, є словом?

– З яких звуків складається наше мовлення?

5. Робота в зошитах.

Завдання: прослухати вірш. Виписати голосні звуки, які називаються у вірші. Скільки їх?

Голосні звуки

О-о-о-

Яєчко одно

Знесла курочка чорненька.

Знайшла дівчинка одненька –

О-о-о-

Яєчко одно.

А-а-а-,

Яблучка два,

Два яблучка червоненькі

Несе донечка до неньки.

А-а-а-

Аж яблучка два.

И-и-и-

А хлопчика три

В калабаню упали

І всі разом кричали –

И-и-и-

Тих хлопчиків три.

І-і-і-

Лошачки малі,

Є у них чотири ніжки,

Коло воза ідуть пішки –

І-і-і-

Лошачки малі.

У-у-у-,

Песик на шнурку,

Цуценяток п’ять кудлатих

Полягали біля хати.

У-у-у-

Песик на шнурку.

Е-е-е-,

Де то мама, де?

Нема мами, пішла в поле,

Там бур’ян на ниві поле.

Е-е-е-,

Ось вже мама йде!

(М. Підгірянка.)

6. Запитання до учнів.

– Як утворюються голосні звуки?

(При вимові голосних звуків голосові зв’язки тремтять в гортані, як струни, а видихуване повітря проходить через органи мови вільно, без перешкод – утворюється голос).

7. Колективна робота.

Завдання і запитання: прослухати слова. Якими звуками різняться слова кожної пари? Чи вплинула зміна звука на значення слова?

Чайка-лайка, луг-лук, фазан-казан, форма-норма, фото-лото, полин-полинь, горе-море.

8. Узагальнююча бесіда.

– Як утворюються приголосні звуки?

– Скільки приголосних звуків в українській мові?

9. Робота за підручником.

1) Вправа 213 (усно).

2) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 97-98.

3) Знайомство з таблицею “Звуки мови”, с. 96.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником.

Вправи 214, 217.

2. Гра “Метаграма”.

Завдання: відгадати слова та записати їх у фонетичній транскрипції.

Ви, дітки, враз пізнаєте мене.

Я – сильний вітер, що дерева гне.

Складки допишете в кінці –

Солодкі вийдуть корінці.

(Буря – буряки)

З с на дереві росту,

З ж по дереву повзу.

(Сук – жук)

Якщо із з візьмеш це слово,

Великий дощ впаде раптово.

Як тільки з на с заміниш –

Між фруктами мене зустрінеш.

(Злива – слива)

У затінку моїм

Мене у спеку вихваляєш,

А літери лиш перестав –

Чимало дров ти розпиляєш.

(Липа – пила)

3. Робота біля дошки.

Завдання: виписати з вірша слова з буквосполученнями [дж], [дз], [дз’], передати їх у звуковому записі.

Дж і дз запам’ятай,

Одним звуком промовляй:

Джерело, ходжу, бджола,

Дзьоб, дзвіночки, дзеркала.

(Д. Білоус.)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, § 24, вправи 215 (письмово), 218 (усно).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Звуки і букви. Голосні й приголосні звуки - Плани-конспекти уроків по українській мові