ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АФРИКИ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ МАТЕРИКА. ПРАКТИЧНА РОБОТА 2. ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ КООРДИНАТ КРАЙНІХ ТОЧОК ТА ПРОТЯЖНОСТІ МАТЕРИКА З ПІВНОЧІ НА ПІВДЕНЬ ТА ІЗ ЗАХОДУ НА СХІД АФРИКИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 3. ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ НАЗВ ОСНОВНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ МАТЕРИКА (ПОЧАТОК)

Мета:

Навчальна: сформувати поняття “географічне положення материка”, формувати вміння характеризувати географічне положення материка в певній послідовності за типовим планом; сформувати уявлення про географічне положенням Африки, його вплив на різноманітність природи; систематизувати знання учнів про основні етапи дослідження материка;

Розвивальна: розвивати навички самостійної роботи з картою, підручником, довідковою літературою, складання характеристики географічного положення материка; закріпити практичні навички визначення географічних координат, вимірювання відстаней на карті за масштабом та географічною сіткою;

Виховна: виховувати зацікавленість географією, повагу до дослідників, акуратність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, глобус, фізична карта світу, фізична карта Африки, контурні карти.

Опорні та базові поняття: географічне положення, типовий план характеристики, крайні точки материка, берегова лінія.

Географічна номенклатура: миси: Рас-Енгела, Агульяс, Альмаді, Рас-Гафун; моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Про деянья свои и фантазии,

Про звериную душу послушай,

Ты, на дереве древнем Евразии

Исполинской висящая грушею.

М. Гумільов

Із сьогоднішнього уроку ми починаємо вивчення материків нашої планети. Вони схожі на людей, такі різні і водночас дуже подібні між собою. Наше з вами завдання – знайти в них ознаки подібності і пояснити причини розбіжностей, щоб зрозуміти їх. Вивчаючи їх, ми навчимося краще розуміти нашу планету, правильно користуватися її багатствами та берегти їх.

Спробуйте припустити, чому саме з Африки ми починаємо.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

– Якою ви уявляєте Африку?

– Які дослідники зробили внесок у вивчення цієї частини світу?

– Що таке географічна широта та географічна довгота?

– Як визначити координати будь-якої точки на географічній карті?

– Які важливі природні чинники залежать від географічної широти?

– Що таке тропіки? Які особливості освітлення й нагрівання поверхні, що розташована між тропіками?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Географічне положення

Назва “Африка”: від арабського “фарака” (відокремлення) – від Європи; авриг (афарик) – у минулому берберське плем’я; від грецького “афрос” (піна) – країна, що лежить за лінією морської піни; від лат. “афріа” (безморозна); від фінікійської “Афора” – назва Карфагену після відокремлення від Фінікії.

S = 30,3 млн км2, з них острови 1100 тис км2, довжина берегової лінії 30500 км.

1) Положення відносно екватора

Екваторіальні широти → максимальний кут падіння сонячних променів → висока температура протягом року → низький тиск → значна кількість опадів цілий рік. Тропічні широти → високий тиск → дуже мало опадів. Малосприятливі умови для мешкання людей.

2) Положення відносно початкового меридіана Особливості відліку часу.

3) Розміри

Практична робота 2. Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка

4) Положення відносно інших материків, морів та океанів, особливості берегової лінії

Близькість Євразії сприяє перенесенню континентальних мас повітря, можливість поширення органічних видів, освоєння різними народами.

Холодні течії Атлантичного океану роблять різкішим клімат узбережжя, Індійський океан пом’якшує жаркий клімат.

Берегова лінія не сприяє проникненню морських повітряних мас вглиб, утруднює освоєння материка.

2. Дослідження та освоєння материка

Перший період: від давніх часів (фінікійці, єгиптяни) до VI-VII ст. (вторгнення арабів).

Другий період: VII ст. – середина ХІХ ст. Відкриття португальських мореплавців, колонізація, работоргівля.

Третій період: середина ХІХ ст. – наші часи. Дослідження Д. Лівінгстона, Г. Стенлі, М. Вавілова. Звільнення від колонізації.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Завдання

– Складіть перші три цифри площі Африки. (30,3)

– Додайте кількість материків на Землі. (6)

– Відніміть кількість океанів, що омивають Африку. (2)

– Поділіть на кількість морів, що омивають материк. (2)

– Додайте місце, що займає африканський материк за площею. (2) Відповідь. Якщо ви зробили все правильно – вийде клас, у якому ви навчаєтесь: [(3+3) + 6 – 2] : 2 + 2 = 7.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Опрацюйте §___.

– Детально ознайомтеся з фізичною та тектонічною картами Африки. Нанесіть на контурну карту елементи берегової лінії.

– Повторіть поняття літосферна плита, платформа, плита, щит.


ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АФРИКИ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ МАТЕРИКА. ПРАКТИЧНА РОБОТА 2. ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ КООРДИНАТ КРАЙНІХ ТОЧОК ТА ПРОТЯЖНОСТІ МАТЕРИКА З ПІВНОЧІ НА ПІВДЕНЬ ТА ІЗ ЗАХОДУ НА СХІД АФРИКИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 3. ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ НАЗВ ОСНОВНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ МАТЕРИКА (ПОЧАТОК) - Плани-конспекти уроків по географії