Нормування антропогенних навантажень, пов’язаних з рекреаційною діяльністю

СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО”

ТЕМА 7 РЕКРЕАЦІЙНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

§32. Нормування антропогенних навантажень, пов’язаних з рекреаційною діяльністю

– Аспекти нормування антропогенних рекреаційних навантажень.

Проблему нормування антропогенних рекреаційних навантажень можна розглядати з двох аспектів: методичного і прикладного. Методична сторона нормування антропогенних навантажень полягає у розробці методик їх оцінок. Прикладний аспект нормування рекреаційних навантажень полягає у

встановлені режимів відвідування природних об’єктів і природних комплексів, які б запобігали рекреаційній деградації.

– Методики оцінювання глибини антропогенних змін ландшафтів.

З метою дотримання певних екологічних норм і стандартів у районах масового відпочинку й оздоровлення населення розроблені методики проведення оцінок і дотримання певних стандартів, норм антропогенних рекреаційних навантажень на природу. Оцінюючи рекреаційний вплив на навколишнє середовище, враховують такі чинники: вид рекреації, зонально-азональні особливості природних комплексів, величину, масштаби, характер, тривалість

впливу тощо. Відповідно до типу ландшафту окремого природного комплексу передбачено оцінку ступеня його рекреаційної стійкості, стадії рекреаційної дигресії – показники, від яких залежить максимальне рекреаційне навантаження. Показники рекреаційного навантаження розраховуються у осіб/га впродовж певного періоду часу. Оцінка рекреаційного навантаження дає підстави щодо встановлення режиму відвідуваності паркових зон, екологічних стежок і туристичних маршрутів.

Зміни ландшафтів унаслідок антропогенного навантаження можна провести методом експертного оцінювання. Він грунтується на ранжуванні видів антропогенного впливу на природні комплекси. Кожен вид природокористування вносить певну глибину змін і перетворень у природні комплекси. Тому певним видам природокористування відповідають певні види угідь (природних і антропогенізованих), облік і характер яких засвідчують певний ступінь антропогенізації ландшафтів. Співвідношення цих угідь свідчить про глибину змін і перетворень: незначні зміни – за наявності в регіоні до 75 % природних угідь, надмірні зміни – за наявності в регіоні близько 23 % природних угідь. Інколи розраховують коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафтів (згідно з методикою В. Анучіна, М. Лемешева, К. Хофмана, 1972) за десятибальною системою з метою оцінки ступеня зміненості і перетвореності ландшафтних комплексів для подальшої їх оптимізації.

Проблеми нормування антропогенних навантажень на рекреаційні комплекси можуть вирішуватись через оптимізацію природокористування регіону. Розробка оптимізаційних моделей передбачає проведення оптимальної функціонально-просторової організації території з метою досягнення необхідних пропорцій різних видів природокористування, оскільки збалансоване природокористування передбачає запровадження і підтримку тих виробничих і господарських напрямків діяльності, які відповідають наявному природно-ресурсному потенціалу території.

Аргументи і факти

Таблиця 1

Максимальне рекреаційне навантаження на території природно-заповідного фонду при організованій формі рекреації

Нормований компонент ландшафту і вид його використання

Навантаження,

Осіб-день/га

1. Дорожньо-алейна система:

1.3 твердим покриттям і оглядовими майданчиками:

А) 8-12 % площі

120

Б) 12-15% площі

150

2. 3 твердим покриттям без оглядових майданчиків:

А) 8-12% площі

100

Б) 12-15% площі

130

3. Грунтова з оглядовими майданчиками:

А) 8-12% площі

70

Б) 12-15% площі

90

4. Грунтова без оглядових майданчиків:

А) 8-12 % площі

50

Б) 12-15 % площі

30

Наведені нормативи рекреаційних навантажень дають змогу розрахувати оптимальні величини рекреаційних навантажень на природні ландшафти територій та об’єкти природно-заповідного фонду України.

Таблиця 2

Максимальне рекреаційне навантаження на природні ландшафти для розміщення наметових таборів на території природно-заповідного фонду України

Нормативний компонент ландшафту і вид його використання

Ступінь

Стійкості

Рекреаційне навантаження, осіб-день/га

Критерії

Неорганізований

Відпочинок

Техно

Логічний*

Психо

Логічний*

Стадій дигресії

І

II

III

Територія для розміщення наметових таборів

Місця в глибинних ділянках, осіб-день/га

Облаштовані

1

300

30

2

275

22

3

250

15

Не облаштовані

1

8

10

8

4

2

5

8

5

3

3

3

5

3

2

Місця на прибережних ділянках, осіб/км

Облаштовані

1

400

100

100

75

50

2

350

75

80

60

40

3

300

50

50

40

30

Не облаштовані

1

30

25

20

17

2

20

20

16

14

3

15

15

12

10

Примітка. *Технологічний критерій: рекреаційне навантаження з урахуванням технологічного критерію передбачає проведення благоустрою території.

*Психологічний критерій: рекреаційне навантаження з урахуванням психологічного критерію є таким, за якого забезпечується психологічний комфорт рекреантів.

Ключові категорії і поняття

Нормування рекреаційних навантажень рекреаційна стійкість стадії рекреаційної дигресії природних комплексів

ВИСНОВКИ

1. Нормування антропогенних рекреаційних навантажень особливо актуальне в межах туристсько-рекреаційних комплексів, де зосереджена велика кількість рекреантів, розвинута туристсько-рекреаційна інфраструктура, рекреаційна діяльність є головним чинником антропогенних змін і порушень природного середовища.

2. В основу методик розробки норм і стандартів рекреаційних навантажень на природні ландшафти покладено підходи до визначення їхньої рекреаційної стійкості та стадій рекреаційної дигресії у різних зонально-азональних умовах.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Нормування антропогенних навантажень, пов’язаних з рекреаційною діяльністю - Екологія