ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОРТУ ВОВНЯНИХ ТКАНИН
Матеріалознавство швейного виробництва
СОРТНІСТЬ ТКАНИН
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОРТУ ВОВНЯНИХ ТКАНИН
На вовняні тканини встановлено 2 сорти: 1 та 2.
Сорт вовняних тканин визначають за фізико-механічними показниками, за показником стійкості фарбування та за наявністю дефектів зовнішнього виду і встановлюють за найгіршим з цих показників.
Тканини 1 сорту та на експорт за фізико-механічними показниками та стійкістю фарбування повинні відповідати нормативам відповідних стандартів.
Для тканин 2 сорту допускаються незначні
– за кількістю ниток на 10 см, розривним навантаженням, видовженням, поверхневою щільністю – не більш половини допустимого відхилення, яке встановлено для тканин 1 сорту;
– за змістом вовняного волокна в напіввовняних тканинах: від 1 до 5%;
– за перевищення норм:
А) з масової частки жиру – не більше 1,5%;
Б) з усадки – до 1% (після замочування або прасування) – для чистововняних тканин та до 1,5% – для напіввовняних тканин.
Для тканин 2 сорту допускається зниження стійкості фарбування
Дефекти зовнішнього вигляду виявляють переглядом тканини з лицевої сторони на бракувальному верстаті. Місцеві та поширені дефекти оцінюють за допомогою таблиці 1 стандарту; підраховують їх кількість на куску тканини фактичної довжини, а потім перераховують на умовну довжину 30 м за формулою:
Пу=Пф*30/Lф.
Допустима кількість місцевих дефектів на умовній довжині куска тканини для тканин вищої категорії якості – 10; для тканин 1 сорту – 12; для тканин 2 сорту – 36.
В тканинах вищої категорії та 1 сорту не допускаються поширені дефекти; в тканинах 2 сорту допускається наявність не більш одного з представлених в таблиці 1 стандарту поширених дефектів, крім дефектів друкування. Для надрукованих тканин 2 сорту допускається наявність двох поширених дефектів з представлених в таблиці.
