ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

Розділ 4. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА

23. ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

Майстри народного мистецтва є зберігачами традицій, що існують уже не одне століття, а іноді й тисячоліття. Звичайні, щоденні події можуть здатися поряд із цим чимось швидкоплинним і випадковим. Проте побутовий жанр існує й у народному мистецтві. Повсякденні сценки зображуються із спостережливістю та гумором. Сільські роботи, свято, подорож до ярмарку, весілля – усі ці події є зрозумілими для глядача всіх часів. Персонажі народного мистецтва живуть у гармонії з природою, адже є її частиною.

У деяких різновидах народного мистецтва, як-от килимарство, художнє ткацтво, гутне скло, побутового жанру майже немає. Дуже рідко трапляється він також у вишивці. Проте в кераміці, різьбленні по дереву, плетенні з рогози й особливо в народному розписі побутовий жанр мав і нині має неабияку популярність.

Розписуючи посуд, особливо тарілки, українські народні майстри зображували не лише декоративні, а й побутові мотиви. А керамічні кахлі з Косова взагалі є справжньою енциклопедією побутових сюжетів.

ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

Декоративна таріль. Петриківський розпис

ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

В. Семенюк. Козак Мамай. Декоративний розпис

Опішня – славетний осередок української кераміки. Тут уже не одне століття створюють декоративний посуд і дитячі іграшки. Але, наприклад, опішнянські майстри Гаврило Пошивайло і Олександра Селюченко нерідко виконували також керамічні побутові сценки – “Вершники”, “Куми”, “На ярмарок”.

Майже виключно в побутовому жанрі працював майстер різьблення по дереву Антон Штепа. “Пряля”, “Колядка”, “Доярка”, “Медсестра” – деякі з його творів. Яків Ремінецький майстер плетення із соломки і рогози, створив “Гончара “Коваля”, композицію “На побачення” та ін.

ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

М. Кікоть. Скульптурна композиція “Біля вориння”. Косів

ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

Фігурки українців. с. Опішня

Побутовий жанр мав популярність і в Петриківці – відомому осередку декоративного розпису. До нього тут зверталися Надія Білокінь, Марфа Тимченко та інші митці.

Численні твори побутового жанру виконала славетна народна майстриня Марія Приймаченко. Серед них – “Маруся мичку пряла”, “Під дубом криниця”, “Українське весілля”, “Масляна”. Одночасно події тут відбуваються серед дивних дерев і величезних квітів, а коні стають рідними братами казкових звірів Марії Приймаченко – Дикої Волезахи, Морської Ключниці або Дикого Горботруса. До побутового жанру часто зверталися й звертаються також інші відомі народні майстри – Анастасія Рак та Іван Сколоздра. Вони працюють у техніці розпису на склі.

1. У чому особливості побутового жанру в народному мистецтві?

2. У яких різновидах народного мистецтва побутовий жанр є особливо популярним?

1. Створіть композицію-витинанку на тему народної пісні.

2. Створіть композицію Козак Мамай.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, ножиці, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

КОЗАК МАМАЙ В НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ.

Оповіді про козака Мамая існують серед народних легенд, переказів, приказок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитовому жупані, сап’янових чоботях і синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо “оселедцем”, довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум’яні шоки – перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.

Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб – його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов’язані зі смертю козака, – спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу – вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, у якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: “Я козак Мамай, мене не займай”. Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд господарів.

За народними переказами, козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, тому прості люди шанували його як святого і його образ вішали у хаті поряд з образами інших святих.

ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

О. Ковтун. “Мамаєве озеро”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ - Мистецтво