Кераміка
РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.
ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
§16. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли
Кераміка
Значне місце в народній творчості посідає кераміка. Основні осередки народного гончарного виробництва XIX ст. відповідали розміщенню родовищ глин: Київщина (Васильків, Канів); Чернігівщина (Ічня, Ніжин, Глухів); Полтавщина (Миргород, Опішня); Харківщина (Зміїв, Ізюм); Івано-Франківщина (Косів, Кути) та ін. Кожен район мав свої особливості виробництва, що залежало від властивостей матеріалу
![]()
Великодні українські писанки
Розквіт гончарного виробництва припадає на першу половину XIX ст. Майстри того
Історія залишила нам імена майстрів А. Бацуци (Поділля), В. Шестопальця (Львівщина), О. Бахметюка (Гуцульщина) і О. Панасенка (Ічня). Яскравий слід у стильовому спрямуванні місцевого гончарства залишив опішнянський майстер Ф. Червінка. Він почав вводити в оздоблення виробів ліпні орнаментальні деталі, застосовувати штучне гравірування.
Для народної кераміки XIX ст. є характерним розвиток дрібної пластики. Окрім “тваринного” посуду, виготовляли й іграшки. У цих невеличких творах – народний гумор, декоративність, лаконічність форм.
![]()
![]()
![]()
Косівська кераміка
![]()
Опішнянські куманці