Меркурій
§ 8. Планети земної групи
2. Меркурій
Меркурій є найменшою планетою Сонячної системи, яку рідко кому випадало спостерігати неозброєним оком, тому що вона розташована близько від Сонця. Меркурій дуже повільно обертається навколо своєї осі – сонячна доба вдвічі довша, ніж період його
Рис. 8.1. Відносні розміри планет земної групи
Обертання навколо Сонця. Отже, протягом майже трьох місяців там світить Сонце і стільки ж триває ніч. Знімки поверхні Меркурія, які були зроблені за допомогою АМС “Марінер-10”
Н а поверхні Меркурія були виявлені також величезні рівнини, які заповнені застиглою базальтовою лавою. Це свідчить, що планета була колись розігріта, внаслідок чого в той час відбувалася інтенсивна вулканічна діяльність (рис. 8.3).
Меркурій
Радіус 0,38 R
Маса 0,06 М
Густина 5,4 г/см3
Прискорення
Вільного
Орбіта 0= 0,39 а. о.
Рік 88 з. діб
Сонячна доба 176 з. діб
Температура,°С:
Вдень +430
Вночі-170
Рис. 8.2. Кратери на Меркурії
Рис. 8.3. Застигла лава на рівнині Калоріс свідчить, що Меркурій 3 млрд років тому був розігрітий за рахунок внутрішнього тепла, і тоді діяли сотні вулканів. Свіжі кратери утворилися після падіння метеоритів
Тривалість дня і ночі та погода на Меркурії не змінюються, бо його вісь обертання майже перпендикулярна до площини орбіти, і змін пір року на ньому не відбувається. Денна температура сягає +430°С, але протягом тримісячної ночі поверхня цієї планети сильно охолоджується, і температура на світанку знижується до -170 °С. Грунт Меркурія дуже роздрібнений і має низьку теплопровідність, тому вже на глибині кількох десятків сантиметрів температура не змінюється. Меркурій не може утримувати сталу атмосферу, але біля поверхні планети вдалося виявити присутність атомів Гелію – це пояснюється так званим “сонячним вітром”, який складається з елементарних частинок та окремих ядер легких хімічних елементів. У гравітаційному полі Меркурія атоми Гелію можуть рухатися не більше 200 діб, а потім губляться в міжпланетному просторі. Отже, атмосфера цієї планети трохи подібна до ріки, складові якої постійно “пливуть” від Сонця мимо Меркурія до Землі та більш далеких планет.
