Розбір прикметника як частини мови
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Прикметник
Розбір прикметника як частини мови
Послідовність розбору
1. Частина мови. Що вона означає?
2. Морфологічні ознаки:
А) початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду);
Б) розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний); ступінь порівняння (для якісних);
В) число, рід (в однині), відмінок, група;
Г) повна чи коротка форма, стягнена чи нестягнена.
3. Синтаксична роль.
Удовина хата була Висока, світла і дзвінка (М. Стельмах).
Зразок
Удовина (Хата) – прикметник, називає ознаку предмета за належністю особі; початкова форма – Удовина, удовин, удовине; присвійний; стоїть в однині, жіночому роді, називному відмінкові; тверда група, повна стягнена форма. У реченні виступає узгодженим означенням.
Висока (Була) – прикметник, називає пряму ознаку предмета; початкова форма – Висока, високий, високе; якісний, нульовий ступінь порівняння; ужитий в однині, жіночому роді, називному відмінкові; тверда група, повна стягнена форма. У реченні виступає іменною частиною складеного присудка.