ВУНДЕРКІНД

Культурологічний словник

ВУНДЕРКІНД (нім. Wunderkind, букв – чудо-дитина) – дитина, яка має виняткові здібності, талант, обдарованість у науці, мистецтві, спорті, конструюванні тощо. Термін В. вживається в іронічному значенні, коли батьки дитини, довколишні чи сама дитина заявляють про якусь винятковість, а реально її немає, претендують на талант, якого насправді в дитини немає. Такі діти часто виявляють негативні риси: заздрість, підвищену образливість, хворобливе самолюбство, вередливість тощо.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВУНДЕРКІНД - Культурологічний словник