Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання […]

Культурологічний словник ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ – 1) В давньогрецькій міфології ліжко велетня-розбійника Прокруста, на яке він примушував лягати схоплених подорожніх. Тому, […]

Культурологічний словник ІНІЦІАЦІЯ – обряд посвячення юнаків у повноправні члени суспільства, що імітував вмирання та нове народження або перетворення на […]

Культурологічний словник СУГЕСТІЯ (лат. навіювання) – навіювання; тут – система прискореного навчання, пов’язана з гіпнотичним навіюванням.

Культурологічний словник КАЛЕНДАР (лат. calendarium, букв. – боргова книжка) – 1) Система виміру часу, що грунтується на періодичності явищ природи, […]

Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут […]

Культурологічний словник ЕВФЕМІЗМ (від грец. eufemismos – пом’якшений вираз) – слово чи вираз, яким замінюють у мові грубі, непристойні чи […]

Культурологічний словник ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (від грец. oikumene – заселена земля, світ) – об’єднавчий рух християнських церков, започаткований протестантизмом на Единбурзькій […]

Культурологічний словник ІНТЕЛІГЕНЦІЯ – соціальна група, що складається з осіб, професійно зайнятих розумовою працею (науковці, інженери, техніки, вчителі, лікарі, митці […]

Культурологічний словник ДЕКОРАТОР (франц. Decorateur, від лат. decoro – прикрашаю) – Театральний художник, який малює і виготовляє декорації. Спеціаліст з […]

Культурологічний словник РИФЛЕННЯ (від англ. riffle – жолобок) – утворення на посудині або іншій речі правильних рядів горизонтально орієнтованих боріздок […]

Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується […]

Культурологічний словник КАМІНЬ – символ буття, означає міць і гармонійне примирення із самим собою; символ єдності й сили; у християнстві […]

Культурологічний словник КИЇВСЬКЕ МУЗИЧНЕ УЧИЛИЩЕ імені Р. М. Глієра – середній спеціальний музичний навчальний заклад. Засноване 1868 р. У 1913 […]

Культурологічний словник МОЗАЇКА – зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або […]

Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, […]

Культурологічний словник БАТАЛЬНИЙ ЖАНР (від франц. batalle – битва) – жанр образотворчого мистецтва, присвячений темам війни та військового життя.

Культурологічний словник ВУНДЕРКІНД (нім. Wunderkind, букв – чудо-дитина) – дитина, яка має виняткові здібності, талант, обдарованість у науці, мистецтві, спорті, […]

Культурологічний словник МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – система міського самоуправління у середньовіччі; походить від привілеїв 1188 р., яке отримало німецьке місто Магдебург […]

Культурологічний словник МЕЦЕНАТ – ім’я римського державного діяча (І ст. до н. е.), близького до імператора Августа; уславився своїм широким […]

Культурологічний словник АСТРАГАЛ (від грец. astragalos – шийний хребець) – деталь класичної архітектури у формі валика з поличкою. А. з’єднує […]

Культурологічний словник БАРБОТИН (франц. barbotine) – техніка декорування керамічного посуду: нанесення ангобом на стінки посудини легкого рельєфу, в рисах якого […]

Культурологічний словник БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ – давньоукраїнські тексти, розміщені на бересті (корі берези) шляхом видавлювання чи видряпування спеціальною паличкою – писалом. […]

Культурологічний словник ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – загальне позначення різних досліджень психічних явищ експериментальними методами.

Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею […]

Культурологічний словник БОГОРОДИЦЯ – у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням […]

Культурологічний словник ГАРМОНІЯ, гармонійність (від грец. appova – злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженість, цілісність явищ і […]

Культурологічний словник ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, побудоване на штучному відтворенні (вирощуванні) одомашнених людиною рослин, тварин, тобто землеробство, скотарство. Найдавніші спільності […]

Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність […]

Культурологічний словник РОЛЬ СОЦІАЛЬНА – одна з категорій соціальної психології і соціології. В широкому розумінні слова Р. с. – це […]