БОГОРОДИЦЯ

Культурологічний словник

БОГОРОДИЦЯ – у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням християнства культ Богородиці зливається з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі за часів феодалізму він перетворився на культ Мадонни, на Русі злився з язичницьким культом богині землі й родючості, поступово його витіснивши. У багатьох релігіях – це божа мати, богиня, яка народжує бога чи богів. До числа Б. належали вавилонська Іштар, фінікійська Астарта і малоазійська Кібела. Близька до них і грецька Деметра. Культ Б. тісно пов’язаний з основним заняттям населення – землеробством. Б. шанувалась як богиня родючості.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


БОГОРОДИЦЯ - Культурологічний словник