Грошова школа
Грошова школа – напрям в англійській політичній економії XIX ст., згідно з яким жорстка регламентація емісії банкнот дає змогу регулювати купівельну спроможність грошей і запобігає економічним кризам. Представники Г. ш. – Г. Норман, Х. Клей, С. Оверстон (банкір Ллойд), Р. Торренс та інші – виходили з передумов кількісної грошової теорії, ототожнювали позичковий капітал з реальним. Прихильники цієї теорії зводили причини циклічних коливань у розвитку економіки до коливань кількості грошей в обігу. З метою втілення в життя цієї концепції англійський парламент 1844 прийняв акт Піля, який жорстко обмежував банкнотну емісію розмірами золотого запасу. Наслідком цього стала гостра грошово-кредитна криза. Ідеї Г. ш. на сучасному етапі розвивають представники монетаризму, які стверджують, що за допомогою контролю за грошовою базою (гроші в обігу плюс резерви) можна контролювати всю пропозицію грошей.
