МАКРОЕВОЛЮЦІЯ. БІОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС І РЕГРЕС
РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
§49. МАКРОЕВОЛЮЦІЯ. БІОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС І РЕГРЕС
Що таке макроеволюція? Макроеволюція – це сукупність еволюційних процесів, які сприяють утворенню надвидових систематичних категорій (родів, родин та ін.). Як відомо, реально в природі існують лише види, а надвидові категорії вчені ввели для їхньої систематизації. Належність виду до того чи іншого роду, родів – до родини і так далі дослідники встановлюють за ступенем їхньої історичної спорідненості. Тому
Мал. 178. Адаптивна радіація гаванських пташок-квітникарок, що живляться:
1 – комахами; 2 – насінням і плодами;
3 – нектаром; 4 – різними кормами
Різноманітність видів зумовлена пристосуваннями організмів до змін умов існування, що супроводжуються дивергенцією. Це явище має назву адаптивна радіація
Що таке біологічний прогрес і регрес? Вивчаючи закономірності історичного розвитку тварин, О. М. Сєверцов у 20-х роках XX століття розробив поняття “біологічний прогрес” і “біологічний регрес”.
Біологічний прогрес проявляється у збільшенні чисельності популяцій, розширенні ареалу та видоутворенні в межах тієї чи іншої систематичної групи. Він є наслідком еволюційного удосконалення певної групи організмів. Наприклад, у наш час у стані біологічного прогресу перебувають покритонасінні рослини, комахи, молюски, птахи та ссавці.
Біологічний регрес – це результат неспроможності певної групи організмів пристосуватись до змін умов середовища. Він проявляється у зменшенні чисельності популяцій, звуженні ареалу і може призвести до вимирання виду. Наприклад, із колись процвітаючого ряду Хоботні тепер залишилося тільки два види – африканський та індійський слони, які перебувають на межі зникнення.
Через те, що в природі реально існують лише види, поняття про біологічний прогрес чи регрес можна застосувати лише до кожного з них окремо. За палеонтологічними даними, багато груп організмів безслідно зникло з нашої планети, однак це свідчить лише про вимирання конкретних споріднених видів. З іншого боку, в кожній із “процвітаючих” груп зникає багато видів, але їм на зміну з’являються нові, які займають подібні екологічні ніші. Проте вони не обов’язково є родичами зниклих.
Поняття про біологічний прогрес і регрес є лише узагальнюючими термінами, які показують ступінь видової різноманітності певної групи у відповідний геологічний період розвитку нашої планети.
Мал. 179. Схема, що ілюструє співвідношення між ароморфозом, загальною дегенерацією та ідіоадаптацією
Як може бути досягнений біологічний прогрес? Узагальнюючий характер мають також уявлення про морфологічні шляхи досягнення біологічного прогресу: ароморфоз, ідіоадаптацію та загальну дегенерацію (мал. 179).
Ароморфоз (від грец. айро – піднімаю та морфозіс – форма) – значне ускладнення будови організмів, яке підвищує загальний рівень їхньої організації і сприяє кращому пристосуванню до різноманітних умов. Наприклад, поява щелеп у хребетних тварин дала їм можливість живитись великою здобиччю; утворення квітки у покритонасінних привело до розвитку запилення за участю комах тощо.
Загальна дегенерація (від лат. дегенеро – вироджуюсь) – явище спрощення будови організмів у процесі заселення нових середовищ життя. Як правило, воно характерне для паразитичних і малорухомих організмів. Відомо, що у паразитичних тварин зникають органи чуттів, цілі системи органів (наприклад, травна – у стьожкових червів).
Як ароморфоз, так і загальна дегенерація дають змогу організмам розширити свої адаптаційні можливості за допомогою ідіоадаптацій.
Ідіоадаптація (від грец. ідіос – особливий та лат. адаптатіо – пристосування) – певні зміни у будові організму, які не змінюють загального рівня організації, а є лише пристосуванням до певних умов існування. Приклади ідіоадаптацій – це різна будова квіток покритонасінних, різноманітні ротові органи комах тощо.
