МІСЦЕВІСТЬ
Екологія – охорона природи
МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, але простіше, ніж ландшафт; 2) частина земельної поверхні з усіма її елементами – рельєфом, грунтами, водами, рослинністю, тваринним світом, шляхами сполучення, населеними пунктами, пром-стю, с.-г. та соц.-культ, об’єктами; 3) як тип місцевості – прир.-терит. комплекс, що характеризується подібними прир. умовами госп. використання, але не обов’язково має однаковий таксономічний ранг з ін. подібними комплексами (ландшафтне угіддя).
