Присвійні прикметники
Самостійні частини мови
Прикметник
Присвійні прикметники
Від іменників, що називають цих живих істот, вони, як правило, і творяться: сестрин, Сергіїв, Оленин, лисяча, лікарів, жінчин, чоловіків.
Присвійні прикметники творяться за допомогою суфіксів – ів-, – їв-, – ин-, – їн-, – ов-, – ев-, – єв – від назв осіб: Павлів щоденник, Маріта куртка, дідусева машина; – ач-, – яч-, – ин-, – їн – від назв тварин: курячий дзьоб, орлине гніздо, тюленяче лежбище. Деякі присвійні прикметники не мають суфіксів: вовча здобич,
Присвійні прикметники, утворені від власних імен (на відміну від відносних, див. вище), пишуться з великої букви. Виняток становлять фразеологізми та крилаті вислови з античної літератури, термінологічні сполуки: піррова перемога, дамоклів меч, ахіллесова п’ята, сізіфова праця, авгієві стайні; антонів вогонь (хвороба), петрів батіг (народна назва рослини цикорій).
При творенні присвійних прикметників, основа яких закінчується на г, к, х, відбувається чергування: свекруха – свекрушин, невістка – невістчин, Ольга – Ольжин.
