ВІРОГІДНІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ВІРОГІДНІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ – основна гносеол. характеристика доказовості його істинності. Окреме висловлювання, судження, умовивід, концепція чи теорія є вірогідними, якщо наявні всі підстави стверджувати, що їх істинність остаточно встановлена. Таке знання не потребує подальшого доказу та обгрунтування. Протилежною вірогідності є категорія ймовірності.. Ймовірне знання є таким, що потребує доведення і не виключає тією чи іншою мірою його хибності. Обидві ці категорії розглядаються

у зв’язку з встановленням істини – основної гносеол. категорії, що означає повну відповідність (адекватність) знання його об’єктові.

Вірогідність знання не означає тотожності його істині, як це іноді вважають, а є лише визначеністю істинного знання. Тобто вірогідність – це встановлена дослідником істинність знання, фактична його підтвердженість. У визначенні вірогідності знання дослідником фіксуються, таким чином, два аспекти: його істинний характер та переконаність у цьому.

Перший аспект означає, власне, обгрунтованість істинності знання, яка зазвичай здійснюється у формі практ. підтвердження

або логічного доказу. Другий аспект – переконаність – означає впевненість, безсумнівність суб’єкта пізнання в істинності того чи іншого (конкретного) положення, що визначається насамперед логічним обгрунтуванням та професіоналізмом дослідника. Але оскільки переконання є суб’єктивною характеристикою особистості, то цей аспект оцінки знання особливо важливо розглядати у зв’язку з першим. Необхідно розрізняти істину як знання, що адекватно відображає об’єкт пізнання, і як знання його істинності, як оцінку міри відповідності цього знання об’єктові. В останньому випадку мовиться саме про вірогідність – гідне віри знання. Дійсно, дослідник може бути переконаним у правдивості (щирості) висловлювань респондентів, але ж це не виключає того, що ці висловлювання можуть виявитися помилковими. Соціолог може надійно фіксувати й вимірювати оцінки респондентів, які можуть бути нещирими. Знову ж таки висловлювання респондентів можуть бути щирими, але водночас – хибними. Таким чином, маючи справу з соціол. інформацією, слід розрізняти її правдивість і якість, достовірність і ймовірність істинності” Терміни “правда”, “неправда”, “щирість” і “нещирість” стосовно оцінок респондентів можуть одночасно фіксувати і те й інше, незалежно від їх істинності чи хибності. Багато суджень виявляються правдивими (щирими), але хибними і, хоч і рідше, навпаки.

Основою вірогідності соціол. знання є його об’єктивність – здатність відображати дійсність незалежно від бажання і мети суб’єкта пізнання, в усій повноті її характеристик.

Таке позбавлене суб’єктивізму знання не може приховувати недоліків і прорахунків у діяльності людей, тих суперечностей, що об’єктивно існують і відтворюються в процесах сусп. життя. Необхідною соціальною умовою об’єктивності соціол. знання є гласність, що виключає необхідність “роздвоєння” свідомості людей з суб’єктивних мотивів. Не варто також розглядати об’єктивність як значимість. Висловлювання людей, що розглядаються безвідносно до об’єктивних життєвих ситуацій, не можуть бути визначені як достовірні або хибні. Зміст знання має достовірний характер, коли він об’єктивно відображає дійсність у системі понять, суджень і висновків, зроблених на підставі досліджень, невід’ємною частиною яких є перевірка та підтвердження.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ВІРОГІДНІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ - Довідник з соціології