З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА
ДОДАТКИ
Додаток 5
З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА
Багаття “вогнище”, [багач] “смолисте дерево для підпалу”; р. [багатье] “вогонь”; псл. bag – “горіти, тліти”; – споріднене з двн. bacchan, bahhan “пекти”, дангл. bacan “пекти”, гр. “смажу, печу”; *індоєвропейським *bhog – “пекти”.
Грудень “останній місяць року; [листопад]”, старе грудень “одинадцятий, пізніше дванадцятий місяць року” (XV ст.); р. [грудень] “листопад”, бр. грудзень “грудень”, давньоруське грудьнь “листопад”, п. grudzieri
Гуаш “вид фарб; живопис такими фарбами”; р. гуашь, бр. гуаш, п. gwasz, guas, ч. gouache, kvas, слн. gvas, болг. гваш, схв. гваш; через російську мову запозичено з французької; фр. gouache походить від іт. guazzo “водяна фарба; мокрота, калюжа”, яке зводиться до латин. aquаtio “добування води; водопій; калюжі”, похідного від aqua “вода”.
Земля р. земля, бр. зямля, п. ziemia, ч. zeme, слц. zem, болг. земя, псл. *zemja; споріднене з лит. Deme “земля”, Demas “низький”,
Колобок “невеликий круглий хлібець [круглий коржик; омлет]”; р. колобок “невеликий круглий хлібець [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]”, [колоб] “тс”, [колобак] “хліб різної форми”, бр. [калабок] “пиріжок, булочка”; можливо, пов’язане з псл. “щось скручене, звите подібно до кулі”, укр. клуб.
Лелека, лелеча, лелеченя, [лелечич] “лелека-самець”, лелечий; р. [леклек] “біла чапля; лелека”, болг., схв. лелек “лелека”; запозичення з тюркських мов; тур., крим.-тат. lailak “лелека”, аз. lejlk, кирг. leklek, каз. lajlek
Зводяться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak звуконаслідувального походження.
Урожай, [урод, уроджай, урожа, урож’я, зрожай], урожайний; р. урожай, бр. ураджай, п. urodzaj, болг. урожай; утворення за допомогою префікса від давнішого іє. rod-jajь з яким пов’язані рід, родити; ч. uroda “урожай”.
Умовні скорочення
Аз. – азербайджанська
Ар. – арабська
Болг. – болгарська
Бр. – білоруська
Гр. – грецька
Дангл. – давньоанглійська
Двн. – давньоверхньонімецька
Іє. (*) – індоєвропейська
Іт. – італійська
Каз. – казахська
Кирг. – киргизька
Крим.-тат. – кримськотатарська
Латин. – латинська
Лит. – литовська
П. – польська
Перс. – перська
Псл. – праслов’янська
Р. – російська
Слн. – словенська
Слц. – словацька
Схв. – сербохорватська
Тур. – турецька
Укр. – українська
Фр. – французька
Ч. – чеська