ЗАКОН УПОРЯДКОВАНОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ПРОСТОРУ ТА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ
Екологія – охорона природи
ЗАКОН УПОРЯДКОВАНОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ПРОСТОРУ ТА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ – заповнення простору всередині прир. системи завдяки взаємодії між її підсистемами упорядковане так, що дає змогу реалізуватися гомеостатичним властивостям системи з мінім, суперечностями між частинами в її середині. З цього закону випливає неможливість тривалого існування “непотрібних” випадковостей у природі, в т. ч. і створених людиною. Порушення прир. упорядкованості заповнення простору в прир. системах у процесі її використання потребує додаткових затрат і сил для її підтримання у продуктивному стані. Напр., надмірна оранка землі призводить до ерозії та спаду родючості грунтів, для поновлення якої треба додатково вносити добрива, застосовувати відновну меліорацію та вживати ін. заходів.
