Державний бюджет /англ. budget, букв. – сумка/- фінансова програма діяльності уряду на певний строк /переважно на рік/; склад майбутніх доходів і видатків держави; кошти, які концентруються в руках держави для виконання своїх функцій, Д. б. складається із двох сторін:доходної і видаткової. Доходи держави формуються переважно за рахунок податків, які є головним джерелом надходжень до Д. б., а також надходжень від зовнішньо економічної діяльності. Видатки держави йдуть на утримання державного апарату і здійснення ним своїх функцій /підтримання громадського
порядку, оборона тощо/; на фінансування заходів по соціальному захисту населення, на освіту, культуру, охорону здоров’я, фізкультуру і спорт; на забезпечення функціонування народного господарства. Кошти Д. б. можуть використовуватись також на урядову допомогу іншим країнам. Д. б. України передбачає особливу статтю витрат, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Видатки держави не повинні перевищувати доходів. В іншому разі виникає бюджетний дефіцит, створюється державний борг. За допомогою Д. б. здійснюється розподіл та перерозподіл валового національного продукту і національного
доходу. В країнах з розвинутою ринковою економікою перерозподіляються приблизно 40-50 % національного доходу, в країнах з командною економікою – 80-90 %. В Україні в 1994 р. через Д. б. перерозподілялось біля 80 % національного доходу. Бюджетна система країни включає централізований бюджет і бюджети адміністративних утворень /областей, міст, селищ/. Разом вони складають консолідований бюджет. Сьогодні уряди країн відмовились від концепції нейтрального бюджету”, що передбачала використання бюджетних коштів виключно для утримання державного апарату, і активно використовують Д. б. з метою державного регулювання економіки.
