ЛАБІРИНТ

Культурологічний словник

ЛАБІРИНТ (грец. labyrinthos) – споруда, що, нібито складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. В античності були відомі чотири Л.: 1) єгипетський – на схід від Арсіної, споруджений у 2 тис. до н. е.; то був величезний палац із гробницею та підземними ходами; 2) на острові Самосі, збудований за наказом Полікрата; 3) в Італії, що його спорудив етруський цар Порсенна як усипальню для царської родини. Найвідомішим є Л. на Криті. Його за дорученням Міноса спорудив Дедалі для Мінотавра. Конструкцією цей Л. був подібний

до єгипетського. В основу міфів про Л. лягли історичні факти. Наприклад, міф про критський Л. відбив спогад про розквіт критської держави 2 тис. до н. е. Слово Л. пов’язують із назвою подвійної сокири – labris, зображення якої часто зустрічається на стінах крітського Л. Стародавні під Л. розуміли поплутані підземні коридори в копальнях та катакомбах; переносно його вживали для позначення різних складних явищ і плутаних мовних зворотів. У сучасній мові Л. також означає не тільки споруду, з якої важко знайти вихід, а й заплутані стосунки, ситуації, думки тощо.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ЛАБІРИНТ - Культурологічний словник