НЕСТЕХІОМЕТРИЧНІ СПОЛУКИ – СПОЛУКИ ЗМІННОГО СКЛАДУ
Хімія – універсальний довідник
БУДОВА РЕЧОВИНИ
СПОЛУКИ ЗМІННОГО СКЛАДУ
НЕСТЕХІОМЕТРИЧНІ СПОЛУКИ
Сполуки сталого складу називають стехіометричними. Наприклад, оксид карбону (IV) СO2 і сульфід карбону (IV) СS2. У них співвідношення між числом атомів (іонів), що утворюють сполуку, виражається цілими числами (СO2, Н2O, HCl).
Сполуки змінного складу називають нестехіометричними. Наприклад, оксид феруму (II) складу від Fе0,89О до Fе0,95О і сульфід феруму (II) від Fе0,8бS до Fе0,96S. Їх склад залежить від способів добування.
Нестехіометричні сполуки особливо характерні для d-елементів зі змінними ступенями окиснення (рис. 28).
Рис. 28. Катіонний дефект у кристалі оксиду феруму (II).
Багато сполук змінного складу мають забарвлення, проявляють металічні або напівпровідникові властивості. Вони виявляють каталітичну активність. Найчіткіше змінний склад проявляється у сполуках d-елементів – оксидах, сульфідах, нітридах, карбідах.
