Об’єм кулі та її частин
1338.
А) Нехай ABCDA1В1C1D1 – куб.
Оскільки куля вписана в куб з ребром а, то 2г = а, ![]()
Отже, об’єм кулі ![]()
Б) Оскільки діагональ куба дорівнює двом радіусам кулі, то знайдемо діагональ
З ΔB1BD: ![]()
Отже, радіус, кулі ![]()
Об’єм кулі V дорівнює: ![]()
Відповідь: а)
б) ![]()
1339.
Нехай SA – твірна конуса. ∠SAO = α.
З ΔSAO: AO = SA × cos α = l cos α.
(оскільки
З ΔAO1O: ![]()
Отже, об’єм кулі V дорівнює: ![]()
Відповідь: ![]()
1340.
Нехай г – радіус кулі, вписаної в циліндр, тоді H – висота циліндра, H = 2г.
Отже, об’єм кулі
об’єм циліндра V2 = πr2H = πr2× 2г = 2πr2.
Твердження доведено.
1341.
![]()
Нехай ОО1 = KL = 2г. Об’єм циліндра V1 = πr2× 2г = 2πг3.
Об’єм шара
![]()
Отже, при виготовленні кулі сточено
Матеріалу.
Відповідь:
1342.
![]()
Нехай ABCD – квадрат – осьовий переріз циліндра,
AB = BC = CD = DА = 10 см. Радіус циліндра ![]()
Vциліндра = π ×AE2× AB = π × 25 × 10 = 250π (см3).
Об’єм кулі
750π = 4πг2,
![]()
Відповідь:![]()
1343.
V1- об’єм свинцевої кулі, ![]()
V – об’єм циліндричного знака V2 = π × г2 × 3 = 3πг2.
![]()
Відповідь: ![]()
1344.
![]()
Нехай SAB – осьовий переріз конуса, який вписано в шар з центом О,
AS = SB = l, ∠SAB = α.
З ΔSAB за теоремою синусів маємо: ![]()
Або
звідси ![]()
Отже, об’єм кулі ![]()
Відповідь: ![]()
1345.
![]()
Куля розтинається гранями двогранного кута на дві частини: одна – четверта частина кулі, друга – три чверті кулі.
![]()
Відповідь:
πг3.
1346.
![]()
Нехай AO + OB, OB + ОС, ОС + AO.
Об’єм частини кулі, обмеженої площинами АОB, BOC, COA
Дорівнює
об’єму кулі, отже, ![]()
Відповідь: ![]()
1347.
![]()
Нехай АВ – діаметр кулі,
Об’єм кулі ![]()
Площинами куля розбилася на два кульові сегменти і кульовий пояс.
Знайдемо V1 – об’єм сегмента:
![]()
![]()
Об’єм кульового поясу:
![]()
Відповідь:
![]()
1348.
![]()
Нехай AO1 : O1B = 1 : 3, OA = OB = 12 см, AO1 = х; O1B = 3х, тоді х + 3х = 24;
4х = 24; х = 6. Отже, AO1 = 6 см, O1B = 18 см.
V1 – об’єм першого кульового сегмента;
![]()
![]()
Відповідь: 360π см3; 1944π см3.
1349.
![]()
Нехай OA = 17 см, S1 = 225π см 2, S2 = 264π см 2.
S1 = π × Ο,Α2; 225π = π × Ο1Α2;
O1A = 15 (см).
S2 = π × O2B2; 264π = π × O2Β2;
![]()
3 ΔO1AO: ![]()
З ΔOBO2: ![]()
Знайдемо висоту першого сегмента: CO1 = CO – O1O = 17 – 8 = 9 (см)
І другого DO2 = OD – OO2= 17 – 5 = 12 (см).
Об’єм першого сегмента:
![]()
Об’єм другого сегмента:
![]()
Об’єм кулі. ![]()
Об’єм кульового шару:
![]()
Відповідь: ![]()
1350.
![]()
При обертанні півкруга, розбитого на три частики, навколо діаметра утворяться два однакові кульові сектори і кульовий пояс, з якого витягнуто два конуси.
Об’єм кульового сектора ![]()
З ΔCOK: ∠COK = 60°; ![]()
KD = OD – OK = 9 – 4,5 = 4,5 (см).
Отже, ![]()
Об’єм кулі: ![]()
Тоді об’єм кульового поясу без двох конусів:
V2 = V – 2V1 = 972 – 2 × 243 = 486 (см3).
Відповідь: 243 см3; 486 см3.
1351.
Маса тіла обчислюється за формулою: m = р × V, де ρ- густина свинцю, V – об’єм тіла.
Знайдемо об’єм шматка свинцю: 1 = 11,4 × V, звідси ![]()
Знайдемо об’єм кульки: ![]()
Отже, зі шматка свинцю масою 1 кг відлили ![]()
Відповідь: ≈ 778 кульок.
1352.
Нехай радіус першого кавуна г, а другого – 2г.
Тоді об’єм першого кавуна
Другого – ![]()
Густина кавунів однакова і дорівнює ρ,
Тоді
![]()
Отже, один кавун у 8 разів важчий за другий.
Відповідь: у 8 разів.
1353.
Знайдемо об’єм півкулі: ![]()
Знайдемо об’єм конуса:
![]()
Отже, об’єм півкулі у 2 рази більший від об’єму конуса,
Результат експерименту відповідає теорії.
Відповідь: так.
1354.
Знайдемо об’єм чавунної кулі: ![]()
Нехай г – внутрішній діаметр кулі, тоді ![]()
Отже, об’єм порожнистої кулі
![]()
![]()
4,71 ≈ 0,0073 × 4π(125 – г3);
0,092г3 ≈ 6,751; г3 ≈ 73,38; г ≈ 4,2.
Відповідь: ≈ 4,2.
1355.
Об’єм космічного апарата ![]()
Для того, щоб космічний апарат не тонув у воді, треба щоб його маса була менша ніж 4,18 т.
Відповідь: менша ніж 4,18 т.
1356.
Знайдемо масу краплі мильного розчину діаметром 6 мм: ![]()
Знайдемо зовнішній об’єм видутої кулі:
![]()
Знайдемо внутрішній об’єм видутої кулі: ![]()
Тоді маса видутої кулі буде
![]()
Оскільки маса кулі не змінилася, то маємо:
![]()
27 ≈ 3 375 000 – г3 ≈ 3 374 974; г ≈ 149,9999.
Отже, товщина плівки бульки: 150,0000 – 149,9999 ≈ 0,0001 (нм).
Відповідь: 0,0001 нм.
1357.
Оскільки густина води 1 кг/дм3, то для того, щоб куля занурилася в воду тільки на половину, вона мати густину матеріалу 0,5 кг/дм3.
Відповідь: 0,5 кг/дм3.
1358.
![]()
Нехай R – радіус кулі, OO1 = Н. Тоді висота одного сегмента R – Н,
Другого R + Н. Отже, маємо:
![]()
Додамо до першого рівняння друге, отримаємо: 4R3 = 2916; R3 = 729; г = 9, звідси H = 3.
Отже, O1B = R + H = 9 + 3 = 12 (см).
Відповідь: 12 см.
1359.
![]()
Нехай SABC – правильний тетраедр, в який вписано кулю з центром в точці О. SO1+ (ABC).
З ΔАВС:
![]()
З ΔSO1B: ![]()
З ΔASD: ![]()
Враховуючи, що![]()
Отримаємо: ![]()
Оскільки ΔSDO – ΔSOK, то
![]()
Отже, об’єм кулі![]()
Відповідь: ![]()
1360.
![]()
Нехай MABCDN – октаедр, KO = OL = г кулі. ![]()
Отже, об’єм кулі ![]()
Відповідь: ![]()
1361.
![]()
Нехай SABCD – задана піраміда, AB = BC = CD = DA = a,
Vsabcd = V, ∠SAO = α.
Позначимо радіус кулі г, висоту SO = Н.
![]()
З ΔABD: ![]()
![]()
З ΔBSO: ![]()
![]()
SK = 2r; SO + OK = 2г; OK = 2г = H.
ΔSCK – прямокутний. CO + SK,
За властивістю перпендикуляра маємо: CO2 = SO × OK.
![]()
Отримаємо систему: ![]()
Піднесемо перше рівняння до квадрата і підставимо в друге.
![]()
H2 ctg2α = H(2 г – H); H ctg2 α = 2г – H; 2 г = H ctg2α + H;
![]()
Отже, об’єм V кулі дорівнює:
![]()
![]()
Відповідь: ![]()
1362.
![]()
Нехай SABC – задана піраміда, ∠CSA = α
SO = H, AB = BC = CA = а, SO1 = O1A = R.
![]()
З ΔSOK: SK2 = SO2 + KO2, ![]()
![]()
З ΔAO1O:
![]()
![]()
![]()
Отже, об’єм кулі V дорівнює:
![]()
Відповідь: ![]()
1363.
![]()
Нехай ABCDEFA1B1C1D1E1F1- правильна зрізана піраміда.
A1B1 = B1C1 = C1D1 = D1E1 = E1F1 = F1A1 = 3 см,
AB = BC = CD = DE = EF = FA = 4 см,
O1O2 = = 7 см, O1O = х, OA = R = ОВ.
Оскільки в основах зрізаної піраміди лежать правильні шестикутники,
То О, А = 3 см, O2B = 4 см.
З ΔO1AO: OA2 = O1O2 + O1A2, г2 = x2 + 9.
З ΔO2ΒΟ: OB2 = OO22 + O2B2; г2 = (7 – x)2 + 16.
Отримуємо систему:
x2 + 9 = 49 -14х + x2 + 16; 14x = 56; х = 4. Отже, O1O = 4 (см),
![]()
Об’єм кулі, описаної навколо правильної шестикутної піраміди,
![]()
Відповідь: ![]()
1364.
![]()
Нехай SABCD – правильна чотирикутна піраміда,
OF + SB,
SO = R.
З ΔSOF:
![]()
ΔSOF – ΔSO1В (∠O1SB – спільний). ![]()
R2- BO21 = 12R2 – 36; ![]()
З ΔBKO1:
![]()
![]()
З ΔОВК: OK2 = OB2 + BK2; ![]()
R4= 6R2 – 18 + 5R2; R4 – 11R2 + 18 – 0; R2 = 2,
R2 = 9, R = 3.
Отже, об’єм кулі V дорівнює:
або ![]()
Відповідь:
або 36π м3.
1365.
![]()
Нехай SABCD – правильна чотирикутна піраміда, в яку вписано кулю з центром в точці O1. SSCD = = SABCD, AB = BC = CD = DA = а.
ASCD – рівнобедрений, SL + DC.
SABD =AD × DC = а2;
![]()
З ΔSOL:
![]()
(як дотичні, проведені з однієї точки до кулі);
![]()
ΔSOL – ΔSO1P. З подібності трикутників маємо:
звідси ![]()
Об’єм кулі V1 дорівнює ![]()
Об’єм піраміди V2дорівнює: ![]()
![]()
Відповідь: ![]()
1366.
![]()
Нехай ABCD – осьовий переріз зрізаного конуса, в який вписано кулю з центром в точці О, AK = у, DL = x. AK = AM = у (як відрізки дотичних, проведені з однієї точки до кола). DL = DM = х (як відрізки дотичних, проведені з однієї точки до кола). ΔAOD – прямокутний, OM + AD. За властивістю висоти, проведеної з прямого кута MO2 = AM × MD = y × х. DN = DL = NL = х – у.
З ΔADN:
![]()
![]()
За умовою ![]()
![]()
(1 + cos φ)2+ 1 – cos2φ + (1 – cos2φ) = 2m(1 – cos2φ);
1 + 2 cos φ + cos2 φ + 1 – cos2φ + 1 – 2 cos φ + cos2φ = 2m(1 – cos2φ);
3 + cos2φ = 2m – 2m cos2φ; cos2φ(1 + 2m) = 2m -3.
![]()
Відповідь: ![]()
1367.
![]()
Нехай ABCD – осьовий переріз зрізаного конуса., в який вписано кулю радіуса R, BK = х, AL = у. BK = х, AL = у.
Нехай V1- об’єм зрізаного конуса, V2 – об’єм кулі.
![]()
![]()
![]()
З ΔABD: ![]()
Нехай
тоді
1 – t = = (1 + t) × cos φ;
1 – cos φ = (1 + cos φ) × t; ![]()
![]()
1 – 2 cos φ + cos2φ + 1 – cos2φ + 1 + 2 cos φ + cos2φ = 2k – 2k cos2φ;
3 + cos2φ = 2k – 2k cos2φ; cos2φ(1 + 2k) = 2k – 3;
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Отже,
![]()
Відповідь:
![]()
1368.
Нехай H – висота частини кулі, яка виступає над водою,
Тоді
![]()
![]()
90πH2 – 5πH3 = 1296р; 5H2 – 90H2 + 1296 = 0,
Розв’язавши це рівняння, отримаємо H ≈ 4дм.
Відповідь: ≈ 4 дм.
1369.
Нехай ребро куба дорівнює а. Якщо шар дотикається двох прямих, що перетинаються, то центр його лежить на площині, яка перпендикулярна до площини цих прямих і проходить через їх бісектрису. Звідси зрозуміло, що центр кулі лежить в центрі куба.
Цей куб виступає з куба шістьома сегментами, кола основи яких вписані в квадрати граней куба.
Звідси маємо радіус кулі
висота сегмента
радіус
Кола основи сегмента
Отже, об’єм сегменту:
![]()
Отже, об’єм спільний кулі і куба, дорівнює:
![]()
Об’єм куба ![]()
![]()
Відповідь: ![]()
1370.
![]()
![]()
Нехай ABCDA1B1C1D1- куб. Розглянемо переріз куба, який проходить через точки O1, E, F. Нехай сторона куба дорівнює а, радіус кулі R, тоді O1O2 = а,
ОО2 = а – R.
3 ΔOFO: OF2 = OO2 + O2F2;
![]()
4R2 = 4а2 – 8аR + 4R2 + а2; 8аR = 5а2;
![]()
![]()
Відповідь: 384 : 125π.