Прямокутні трикутники. Властивості та ознаки рівності прямокутних трикутників
Розділ 3. Трикутники. Ознаки рівності трикутників
§ 19. Прямокутні трикутники. Властивості та ознаки рівності прямокутних трикутників
466. 1) PF – гіпотенуза, PL і LF – катети.
2) PF довша за PL, PF довша за LF, оскільки PF – гіпотенуза.
467. На рис. 321 трикутники рівні за двома катетами. Оскільки АС = ML, СВ = LP, то? АСВ = ?MLP.
На рис. 322 трикутники рівні за катетом і прилеглим гострим кутом. Оскільки NF = DK, ∠N = ∠D, то? NFE = ?DKO.
468. На рис. 323 трикутники рівні за гіпотенузою і гострим кутом. Оскільки CM = BA, ∠C = ∠B, то? СМК = ?ВАР.
На рис. 324 трикутники
469. 1) Нехай ∠C = 17°, тоді ∠B = 90° – ∠C = 90° – 17° = 73°.
2)
Нехай ∠L = 83°, тоді ∠M = 90° – 83° = 7.
Відповідь: 1) 73°; 2) 7°.
470. 1)
Нехай ∠M = 79°, тоді ∠L = 90° – ∠M = 90° – 79° = 11°.
2)
Нехай ∠R = 27°, тоді ∠P = 90° – ∠R = 90° – 27° = 63°.
Відповідь: 1) 11°; 2) 63°.
471.
Нехай? ABC – прямокутний і рівнобедрений (∠B = 90°, BA = ВС).
∠A = ∠C як кути в основі рівнобедреного
Відповідь: 90°, 45°, 45°.
472.
Нехай? ABC – рівнобедрений, AB = ВС, ∠A = 45°, тоді ∠C = 45° (оскільки кути в основі рівнобедреного трикутника рівні). Оскільки сума кутів трикутника дорівнює 180°, маємо: ∠A + ∠B + ∠C =180°, ∠B = 180° – (∠A + ∠C) = 180° – 90° = 90°. Отже, ?ABC – прямокутний.
473.
1) Згідно з властивістю 3, катет прямокутного трикутника” що лежить проти кута 30°, дорівнює половині гіпотенузи.
Отже, ВС = 1/2AВ = 1/2 – 12 = 6 (см).
2) AB = 2ВС = 2 x 3 = 6 (CM).
Відповідь: 1) 6 см; 2) 6 дм.
474. 1) Оскільки у прямокутнику? PFL
∠F = 90°, ∠L = 30°, то PF = 1/2PL = 1/2 – 16 = 8 (дм).
475.
Нехай? ABC – даний трикутник, ∠ABK = 37°, ∠KBC = 62°. ∠ABC = ∠ABK + ∠KBC = 37° + 62° = 99°.
З прямокутного? ABK маємо: ∠BAK = 90° – ∠ABK = 90° – 37° = 53°.
З прямокутного? СВК маємо: ∠BCK = 90° – ∠KBC = 90° – 62° = 28°.
Відповідь: 99°, 53°, 28°.
476. Нехай? KLM – рівнобедрений, LK = LM. Оскільки LN – медіана рівнобедреного трикутника, то LN – бісектриса і висота? KLM. ∠KLM = 2∠KLN = 2 x 28° = 56°.
Оскільки сума кутів трикутника дорівнює 180°, то ∠K + ∠M + ∠L = 180°, ∠K + ∠M = 180° – ∠L = 180° – 56° = 124°. ∠K = ∠M як кути в основі рівнобедреного трикутника. ∠K = ∠M = 124° : 2 = 62°. °56°, 62°, 62°.
477. ?АВС = ?KLC (оскільки ВС = CL за умовою, ∠BCA = ∠LCK – як вертикальні кути) за гіпотенузою і гострим кутом.
478. У прямокутних три кутниках MРК і MLK ∠PMK = ∠LMK – за умовою, МК – спільний катет. Отже, ?МРК = ?MLK за катетом і прилеглим кутом.
479. 1)
Нехай в прямокутному? KLM ∠L = х°, тоді ∠K = х° + 28°. Оскільки сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°, то маємо рівняння: х + х + 28° = 90°, 2х = 90° – 28° = 62°; х = 62° : 2 = 31°. Отже, ∠L = 31°, ∠K = 31° + 28° = 59°.
Відповідь: 31°, 59°.
2)
Нехай в прямокутному? АВС ∠A = х°, ∠B = 5х°. Скільки сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°, то маємо: х + 5х = 90°; 6х = 90°; х = 15°. Отже, ∠A = 15°, ∠B = 15° х 5 = 75°.
Відповідь: 15°, 75°.
3)
Нехай в прямокутному? АВС градусна міра ∠A = 2х°, ∠B = 3х°. Оскільки сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°, то маємо: 2х + 3х = 90°; 5х = 90°; х = 18°. Отже, ∠A = 2 x18° = 36°, ∠B = 3 x 18° = 54°.
Відповідь: 36°, 54°.
480. 1)
Нехай в прямокутному? АВС ∠A = х°, ∠B = 4х°. Оскільки в прямокутному трикутнику сума гострих кутів дорівнює 90°, то маємо: х + 4х = 90°; 5х = 90°; х = 18°. Отже, ∠A = 18°, ∠B = 18° х 4 = 72°.
Відповідь: 18°, 72°.
2)
Нехай в прямокутному? АВС ∠A = x, тоді ∠B = х + 16°. Оскільки в прямокутному трикутнику сума гострих кутів дорівнює 90°, то маємо: х + х + 16° = 90°, 2х = 74°, x = 37°. Oтже, ∠A = 37°, ∠B= 37° + 16° = 53°.
Відповідь: 37°, 53°.
3)
Нехай в прямокутному? ABC ∠B = 5х, ∠A = 4х. Оскільки сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°, то маємо: 5х + 4х = 90°; 9х = 90°; х = 10°. Отже, ∠B = 5 х 10° = 50°, ∠A = 4х 10° = 40°.
Відповідь: 50°, 40°.
481.
Нехай в прямокутному? KNM (∠M = 90°) МР – бісектриса, ∠KMP = ∠NMP = 90° : 2 = 45°, ∠K = 26°.
З? КМР: ∠KPM = 180° – (∠K + ∠KMP) = 180° – (26° + 45°) = 109°. Тоді ∠MPK = 180° – ∠KPM = 180° – 109° = 71°. Отже, менший кут між бісектрисою прямого кута і гіпотенузою дорівнює 71°.
Відповідь: 71°.
482.
Нехай в прямокутному? АВС (∠C = 90°) СК – бісектриса. ∠ACK = ∠KCB = 90° : 2 = 45°.
З? СКВ ∠CKB = 180° – (∠KCB + ∠B) = 180° – (45° + 68°) = 67°(за теоремою про суму кутів трикутника). Тоді ∠CKA = 180° – ∠CKB = 180° – 67° = 113°. Отже, більший кут між бісектрисою прямого кута і гіпотенузою дорівнює 113°.
Відповідь: 113°.
483.
Нехай т. М розміщена всередині кута ABC, MB ⊥ AB, MC ⊥ AC, BM = CM. Доведемо, що т. M належить бісектрисі кута А, тобто ∠BAM = ∠CAM.
?АВМ = ?ACM за гіпотенузою і катетом (AM – спільна гіпотенуза, BM = CM), тоді ∠BAM = ∠CAM.
484.
Нехай в прямокутному? ABC (∠B = 90°) BD ⊥ AC, ∠DBC = 32°.
З? ВDС: ∠C = 90° – ∠DВС = 90° – 32° = 58° (оскільки сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°).
∠A + ∠C = 90°, ∠A = 90° – ∠C = 90° – 58° = 32°.
Відповідь: 58°, 32°.
485.
Нехай? ABC – прямокутний (∠C = 90°). CM і BN – бісектриси, ∠BCM = ∠ACM = 90° : 2 = 45° ∠CBN = ∠ABN, ∠COB = 115°.
З? СОВ за теоремою про суму кутів трикутника маємо: ∠OBC + ∠COB + ∠BCO = 180°. Звідси ∠OBC = 180° – 115° – 45° = 20°. Тоді ∠B = 2∠OBC = 2 х 20° = 40°.
З? ABC: ∠A = 90° – ∠B = 90° – 40° = 50°.
Відповідь: 40°, 50°.
486.
Нехай? ABC – рівнобедрений, AB = ВС, ?A1B1C1 – рівнобедрений, A1B1 = B1C1, ВК ⊥ AC, B1K1⊥ A1C1.
?ABK = ?A1B1K1 (за гіпотенузою АВ = A1B1 і катетом ВK = B1K1). З рівності трикутників маємо ∠A = ∠A1, АК = А1К1. Оскільки висота рівнобедреного трикутника є медіаною, то AK = KC, A1K1 = К1С1. Враховуючи, що АК = А1К1, маємо АС = А1C1.
Отже, ?ABC = ?A1B1C1 за двома сторонами і кутом між ними (АВ = A1B1 за умовою, ∠A = ∠A1, АС = A1C1 за доведенням).
487.
Нехай? ABC – прямокутний (∠C = 90°), ∠B = 60°, АВ + СВ = 30 см, СК – медіана. ∠A = 90° – 60° = 30° (оскільки сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°).
Нехай ВС = х, тоді АВ = 2х (оскільки катет прямокутного трикутника, що лежить проти кута 30°, дорівнює половині гіпотенузи). Складемо рівняння: х + 2х = 30; 3х = 30; х = 10, тоді 2х = 2 х 10 = 20. Отже, АВ = 20 см. Оскільки ОК – медіана, проведена до гіпотенузи, то СК = 1/2AВ = 1/2 – 20 = 10 (см).
Відповідь: 20 см, 10 см.
488.
Нехай? KMN – прямокутний, ∠N = 90°, ∠M = 60°, МР = 4 см.
З? KMN: ∠K = 90° – ∠M = 30°. Оскільки МР – бісектриса, то ∠KMP = ∠PMN = 60° : 2 = 30. Отже, ?РКM – рівнобедрений, оскільки ∠К = ∠КМР, звідси РК = МР = 4 (см).
З? PMN: ∠PMN = 30°. Отже, РN = 1/2MР = 1/2 – 4 = 2 (см). KN = РК + PN = 4 + 2 = 6 (см).
Відповідь: 6 см.
489.
Нехай у прямокутному трикутнику AВС (∠C = 90°), ∠PAB і ∠ABK – зовнішні кути при вершинах гострих кутів. Нехай ∠PAB = х°, тоді ∠ABK = х° + 20°. ∠CAB + ∠PAB = 180° (як суміжні кути), звідси ∠CAB = 180° – ∠PAB = 180° – х°. ∠ABC + ∠ABK = 180° (як суміжні кути), звідси ∠ABC = 180° – ∠ABK = 180° – (х° + 20°) = 160° – х°.
Оскільки сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°, маємо рівняння: 180° – х + 160° – х = 90°; 2х = 250°; х = 125°. Отже, ∠CAB = 180° – 125° = 55°, ∠ABC = 160 – 125° = 35°.
Відповідь: 55°, 35°.
490.
Нехай у прямокутному? KLM (∠M = 90°) ∠NKP і ∠KLP – зовнішні кути, ∠NKP = 2х°, ∠KLP = 3х°. ∠MKL = 180° – 2x°. ∠KLM = 180° – 3x° (за властивістю суміжних кутій). ∠MKL + ∠KLM = 90°, отже, 180° – 2х + 180° – 3х = 90°; 5х = 270°; х = 54°. Отже, ∠MKL = 180° – 2 x 54° = 180° – 108° = 72°, ∠KLM = 180° – 3 х 54° = 180° – 162° = 18°.
Відповідь: 72°, 18°.
491.
Нехай СМ – медіана, Р? ACM = Р? CMB. Оскільки Р? ACM = АС + CM + AM, Р? CMB = ВС + CM + MB і ці периметри рівні, то АС + CM + АМ = ВС + СМ + MB. Звідси АС + AM = ВС + MB. Враховуючи, щоAM = MB, матимемо АС = ВС. Отже, у трикутника ABC хоча б дві сторони рівні, а отже, рівні і хоча б два кути.
492.
Нехай в? ABC ∠A = х°, ∠B = х° + 20°, ∠C = 3х°.
За теоремою про суму кутів трикутника маємо: х + х + 20° + 3х = 180°; 5х = 160°; x = 32°. Отже, ∠A = 32°, ∠B = 32° + 20° = 52°, ∠C = 3 х 32° = 96°.
Відповідь: 32°, 52°, 96°.
493.
Нехай у? АВС AB = ВС = x см, тоді АС = (х + 3) см. За умовою задачі маємо: х + 3 + 4 = х + х; х + 7 = 2x; х = 7. Отже, AB = ВС = 7 см, АС = 7 + 3 = 10 (см).
P? ABC = AB + BC + AC = 7 + 7 + 10 = 24(см).
Відповідь: 24 см.
494.