Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії

Філософія світ людини

Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії

Виникнення й розвиток філософської антропології пов’язані з поглибленням і конкретизацією уявлень людини про світ та про саму себе, про своє місце у світі. Конкретизація знайшла своє втілення у значному розширенні природничо-наукового знання (особливо біологічного), а також у розвиткові спеціальних наук про людину: соціології, етнології, лінгвістики, психології. Це не могло не вплинути на філософські розмірковування про людину та людське

світо-відношення.
З’являються, зокрема, все нові й нові пласти в теоретичному баченні людського “Я”. У полі дослідницької уваги опиняється взаємовплив усвідомлюваних та неусвідомлюваних виявів “Я”, його мікроособистісних (на рівні окремого індивіда) та макроособистісних (етнонаціональних, загально-цивілізаційних та інших) специфікацій. Стають усе об’ємнішими наші уявлення про ті фактори, які впливають на людське “Я”, про рушійні сили його вдосконалення.
Серед сучасних культурологів побутує думка про те, що одна з найбільших сил, котра приводить нашу свідомість до найактивнішого стану
й визначає ЇЇ спрямованість, як і творчу діяльність, є прагнення до іншого. “Інше” – то не просто теоретичне поняття, воно – реальна сила, що діє у бистрині життя. Нам щоразу хочеться іншого, і це інше на кожнім відтинкові, на кожнім наступнім періодові самоусвідомлення культури – своєю чергою також “інше”.
Водночас, існують чинники, котрі нерідко утруднюють реалізацію окресленої інноваційної потреби. Потяг до усталеного, звичного і тому безпечнішого, ніж неусталене й незвичне, – то також реальна сила, котра є у людськім світо-відношенні. Є й чинник психологічний. Відтоді, як виникло самоусвідомлене “Я”, з’явилася і здатність його “замикатися” на самім собі.
Кожному не раз випадає стикатися з нею у найпростіших побутових колізіях. (Якось довелося почути, перетинаючи кордон, тривалу суперечку між пасажиром та працівником митниці. Кожен закликав іншого: “Зваж на моє становище”, – і чув у відповідь: “Ні, ти зваж на моє!” Звичайно, уданім разі переважив працівник митниці. Але бувають ситуації далеко складніші.) Подібне подибується і у міждержавних, і міжкультурних, міжетнічних, міжконфесійних взаєминах. Водночас стає що нагальнішим питання про антропологічну толерантність як умову людського співжиття. Кілька його важливих аспектів розглянемо у цій лекції.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії - Довідник з філософії