Home ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ СТАРІСТЬ

СТАРІСТЬ

Культурологічний словник

СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С. не можна відвернути, її можна лише відсунути на більш пізній віковий період (за 80 і більше років). Для людини дуже важливо не просто збільшити число років життя, а домогтися активності фізичних і нервових сил у період С., знаходити в кожному конкретному випадку соціальну корисну й індивідуально значущу справу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Related posts:

  1. Зрілість. Літній вік і старість Розділ 10 РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ § 50. Зрілість. Літній вік і старість Зрілість. Період статевого дозрівання закінчується, коли репродуктивна […]...

  2. Старість як завершальний етап онтогенезу людини МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.3. Біологія індивідуального розвитку 1 . 3 […]...

  3. НАМІР Культурологічний словник НАМІР – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є […]...

  4. РЕЦЕПТОРИ Культурологічний словник РЕЦЕПТОРИ (від лат. receptor – той, що сприймає) – чутливі нервові закінчення аналізаторів, що сприймають подразнення і трансформують […]...

  5. ЛАБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ЛАБІЛЬНІСТЬ (від лат. labilis – нестійкий, рухливий) – властивість нервових процесів (нервової системи), що виявляється у здатності проводити […]...

  6. ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння […]...

  7. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, […]...

  8. СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве […]...

  9. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ (від франц. mdividual – особистий) – неповторність психіки та особистості людини, своєрідне поєднання її фізичних та психологічних […]...

  10. ПОТЯГ Культурологічний словник ПОТЯГ – стан організму, в якому безпосередньо виявляються чуттєві потреби. Потяг динамізує поведінку людини, є джерелом її активності....

  11. ІНФАНТИЛІЗМ Культурологічний словник ІНФАНТИЛІЗМ (від лат. infantilis – дитячий) – затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини […]...

  12. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя […]...

  13. АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ Культурологічний словник АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ – вища форма психічної активності, яка визначається тим, що свідомість людини не тільки відображає об’єктивний світ, […]...

  14. ВІК Культурологічний словник ВІК – поняття, що характеризує період (тривалість) життя живої істоти, а також стадії життя. Рахунок В. ведеться від […]...

  15. ЧИСЛО ВОЛЬФА Екологія – охорона природи ЧИСЛО ВОЛЬФА, індекс сонячної активності – кільк. характеристика ступеня сонячної активності, що визначається ритмікою появи сонячних […]...

  16. Темперамент і характер – БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Темперамент і характер Біологічною основою […]...

  17. М’язова тканина – ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА Нервова тканина Складається із […]...

  18. СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин […]...

  19. ВІДЧАЙ Культурологічний словник ВІДЧАЙ – психічний стан розпачу, безперспективності (дійсних чи уявних), зневіри людини у свої можливості, втрата позитивних надій щодо […]...

  20. ПАМ’ЯТЬ Культурологічний словник ПАМ’ЯТЬ – один з основних пізнавальних процесів, що включає закріплення, збереження і відтворення людиною її попереднього досвіду. П. […]...

  21. АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який […]...

  22. СПОКУТУВАННЯ Культурологічний словник СПОКУТУВАННЯ – психологічна плата людини за свою провину; форма морального самоочищення. У релігійній психології С. – умилостивлююча жертва, […]...

  23. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам […]...

  24. ІМПУЛЬС Культурологічний словник ІМПУЛЬС (від лат. tmpulsus – удар, поштовх) – у психології – спонукання, поштовх до дії, який не стримується […]...

  25. АБІОГЕННИЙ ПЕРІОД (ЕВОЛЮЦІЇ ЖИТТЯ) Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ ПЕРІОД (ЕВОЛЮЦІЇ ЖИТТЯ) – період еволюції матерії до появи перших форм життя (приблизно 10 млрд […]...

  26. КОЛЕСО Культурологічний словник КОЛЕСО – символ широкого охоплення чогось; символ синтезу, активності космічних сил і течії часу; вічної течії життя як […]...

  27. ГАЛЮЦИНАЦІЯ Культурологічний словник ГАЛЮЦИНАЦІЯ (від лат. hallucinatio – марення, видіння) – мнимі сприймання, що виникають без реального об’єкта – подразника, але […]...

  28. ЩАСТЯ Культурологічний словник ЩАСТЯ – 1) Поняття моральної свідомості, що означає такий стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й […]...

  29. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою […]...

  30. ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна […]...

  31. СПОКІЙ Культурологічний словник СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної рівноваги, коли знижується інтенсивність життєдіяльності, вгамовується інтелектуальна, вольова й емоційна активність індивіда. […]...

  32. ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. […]...

  33. ОДЕРЖИМІСТЬ Культурологічний словник ОДЕРЖИМІСТЬ – риса особливості, яка виявляється в її винятковому зосередженні на певному виді діяльності. О. передбачає максимальну мобілізацію […]...

  34. СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) […]...

  35. УСТАНОВКА Культурологічний словник УСТАНОВКА – стан готовності до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби. Психологічний стан суб’єкта, породжений […]...

  36. КАРМА Культурологічний словник КАРМА (санскрит) – доля, закон відплати, згідно з яким будь-які добрі чи лихі вчинки людини визначають перебіг її […]...

  37. ЗРІЛІСТЬ Культурологічний словник ЗРІЛІСТЬ (особистості) – сукупний стан високого розвитку фізіологічних, інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних параметрів людини. В генезисі спочатку настає […]...

  38. Ніша ринку Ніша ринку(від лат. nodeo – гніздо) – вузька сфера, область на ринку товарів і послуг. Для успіху в бізнесі важливо […]...

  39. ЛЮБОВ Культурологічний словник ЛЮБОВ – високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до […]...

  40. ВОДНІСТЬ РІЧКИ Екологія – охорона природи ВОДНІСТЬ РІЧКИ – відношення кількості води, яка протікає руслом річки за певний період (декаду, місяць, сезон, […]...

СТАРІСТЬ - Культурологічний словник
« 
 »