Віруси

Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА

СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Віруси

Існування вірусів довів російський ботанік Д. Й. Івановський у 1892 р. Віруси – неклітинні форми життя. Віруси мають такі принципові відмінності від усіх інших організмів: можуть існувати тільки як внутрішньоклітинні облігатні паразити і не можуть розмножуватись поза клітинами тих організмів, у яких вони паразитують; містять лише один тип нуклеїнової кислоти – ДНК або РНК, тоді як в усіх клітинних організмів є одночасно і ДНК, і РНК;

мають дуже обмежений набір ферментів, використовують обмін речовин клітини-хазяїна; не мають клітинної будови.

Дозріла частинка вірусу складається з білкової оболонки (капсиду) та нуклеїнової кислоти. Одні віруси містять ДНК (ДНК-вмісні віруси), інші – РНК (РНК-вмісні віруси). У деяких вірусів виявлено додаткову, багату на ліпіди оболонку, яка оточує капсид. Білкова або ліпопротеїнова оболонка розпізнає поверхню клітини-мішені, на якій адсорбується вірус, і захищає нуклеїнову кислоту.

Життєвий цикл вірусу складається з таких стадій: віроспора, коли немає будь-яких проявів життєдіяльності; прикріплення вірусу

до клітини; проникнення в клітину; латентна; утворення нового покоління вірусів; вихід віроспор. У латентній стадії вірус наче “зникає”, його не можна побачити або виділити з клітини, але в цей період клітина синтезує необхідні для вірусу білки та нуклеїнові кислоти, внаслідок чого утворюється нове покоління віроспор.

Проникнення вірусів у тваринні клітини відбувається завдяки зв’язування вірусу із специфічним рецептором, який розташований на плазматичній мембрані клітини. Для вірусів рослин специфічні рецептори невідомі, і вони проникають через пошкоджені поверхні клітин.

Бактеріофаги – група вірусів, які пристосувалися до паразитування всередині клітини бактерій. За будовою бактеріофаги складніші від вірусів, які паразитують у клітинах людини, тварин та рослин. Вони складаються з головки, хвостика і відростків. Зовні головка та хвостик вкриті білковою оболонкою, всередині головки міститься нуклеїнова кислота, хвостик являє собою порожнистий стрижень. Бактеріофаг за допомогою відростків прикріплюється до поверхні бактеріальної клітини та за допомогою ферментів розчиняє оболонку клітини бактерії в місці стикання з нею. Нуклеїнова кислота бактеріофага через канал хвостика впорскується в клітину бактерії. У подальшому в бактеріальній клітині починається синтез нуклеїнової кислоти бактеріофага. Врешті-решт клітина бактерії гине.

Віспа, грип, СНІД, кліщовий енцефаліт, гепатит, сказ, інфекційна жовтяниця, кір тощо – це хвороби людини, спричинені вірусами. У тварин це ящур, сказ, ентерит, інфекційний гепатит, у рослин – мозаїчна хвороба тютюну, гороху та інших культур.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Віруси - Довідник з біології