ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Культурологічний словник

ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – узагальнена назва психологічних концепцій, представники яких розглядають психіку як цілісний внутрішній процес. Термін Д. п. вперше вжив американський психолог Р. Вудвортс у 1918 р. для позначення нового напряму, який підкреслював те, що психічні феномени мають характер процесу, а не стану. Представники Д. п. розглядали реакції організму на зовнішній подразник як складний процес, зумовлений внутрішньою активністю організму, його потребами, які забезпечують вибіркову чутливість організму

до стимулів оточення. Термін Д. п. став використовуватися пізніше в ширшому розумінні для позначення різних напрямів, що розглядають переважно динамічний аспект психіки – побуджений, мотиви, інтереси, захоплення, внутрішньо-особистісні конфлікти і т. п. Теорія Д. п. торкається питання про рушійні сили людської поведінки, про “духовну енергію”, тлумачить їх як результат дії несвідомих психічних сил. До Д. п. в широкому її розумінні належать психоаналіз 3. Фрейда та інші відгалуження глибинної психології (Юнг, Адлер, К. Лоренц), а також гормічна психологія (У. Мак-Дугалл). У вужчому розумінні Д. п. може розглядатися як одна з теорій динамічного психічного поля (К. Левін). Д. п. включає в себе також зарубіжні концепції особистості як саморегульованої системи, що діє поза конкретними соціально-психологічними умовами (Г. Олпорт, Т. Мерфі, А. Маслоу).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ - Культурологічний словник