Категорія речовинності
ПРИКМЕТНИК
5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Категорія речовинності
Категорію речовинності формують прикметники, які вказують на вміст якоїсь речовини в предметі або матеріал, з якого виготовлений чи складається предмет, напр.: піщаний грунт – грунт з великим вмістом піску; вовняна сукня – сукня виготовлена з вовни, аналогічно мідний дріт, глиняний горщик, ясенова гілка, яблуневий садок, шкіряний міх, срібне руків’я меча тощо. Утворення
Ад’єктивів з матеріально-речовинним значенням є наслідком
Семантична структура цього ряду відносних прикметників не однотипна. Одна група граматичних форм відтворює ознаку предмета за вмістом у ньому значної кількості якоїсь речовини, наприклад, хімічного елемента, або повністю складається з цієї речовини, напр.: йодистий – який містить йод, аналогічно азотистий, фтористий, молібденовий, титановий, калієвий, каніфолевий, хлорний, нікотинний, ікряний. За будовою ці прикметники є відіменниковими утвореннями із суфіксами – ист-, –
Наступна група прикметників із семою речовини походить від назв предметів, які у семантично зіставлюваних розгорнутих конструкціях виконують певною мірою роль засобу дії, оскільки позначають предмет, з якого щось виготовили, напр.: солом’яний бриль – бриль із соломи – бриль, зроблений із соломи, аналогічно калиновий сік, дубова діжка, хвощевий напар, марлева пов’язка, вугільний пласт, залізний цвях, дерев’яна ложка, бавовняна тканина. Категоріальний перехід до прикметників прийменниково-відмінкової форми, ужитої в ролі атрибута, тут здійснюють суфікси – ов-(-ев-), – н-, – ан-. Домінантою у цьому ряду є суфікс – ов-(-ев-). Вживання того чи іншого форманта не мотивується семантикою або формою сполучуваного іменника тому можливі випадки функціонування у мові прикметників – дублетів або прикметників – синонімів, напр.: стальний – сталевий, парусинний – парусиновий, мармуровий – мармурний, нікеліновий – нікелевий, чавуновий – чавунний, кварцитовий – кварцитний, імбировий – імбирний, графітовий – графітний, бетоновий – бетонний, антрацитовий – антрацитний, хутровий – хутряний. Пор.: “Знайдені у Гренландії кварцитні скам’янілості добре збереглися протягом майже чотирьох мільярдів років” (журн.) і “…серед шишацьких знахідок заслуговує на увагу кварцитове вістря на стрілу…” (журн.); “Перед спіканням тверде паливо (дрібний кокс, антрацитовий штиб) і зворотний продукт змішують…” (“Знання та праця”) і “У нас тепер стала проблемою реалізація так званого пісного вугілля, а також антрацитного штибу” (з газ.); “Пломеніє знов і знову… Між дерев і листя грон колонади мармурові, там уквітчаний балкон” (В. Сосюра) і “…сесійний зал, прикрашений мармурною колонадою… переповнений депутатами” (з газ.).
Така класифікація відіменникових відносних прикметників не вичерпує у плані змісту різноманітних відношень об’єктивного світу, виражених трансформованими ад’єктивами. Кількісно невеликі групи, а іноді кілька лексем морфологізованих прикметників не утворюють спеціалізованих рядів, тому для них характерні різного типу семантичні вихідні конструкції та незакріплені формальні виразники того чи іншого значення.
