ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ
КОРМОВІ ТРАВИ
9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ
9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ
9.3.1.6. ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ
Лядвенець рогатий, або звичайний (Lotus corniculatus L.), – багаторічна бобова рослина, придатна для вирощування на менш родючих, важких і солонцюватих грунтах, де такі кормові культури, як люцерна і конюшина, дають низькі врожаї. Використовують його на сіно, випас і зелений корм.
Лядвенець має добре розвинену кореневу систему. Головний стрижневий корінь заглиблюється в грунт до 2 м. Перезволожені грунти для його вирощування непридатні. Він більш
Лядвенець рогатий поширений у лісостеповій і степовій зонах України, в Автономній Республіці Крим, на Кавказі. В Україні районовані такі сорти: Московський 25, Московський 287, Дединівський, Смоленський 1, Монастирецький 2, Лотос.
Після скошування лядвенець добре відростає, а після спасування не зумовлює у тварин тимпанію. Найбільші врожаї мають на другий рік використання. У травостої тримається кілька років і дає 40- 50 ц/га сіна. Вміст білка у
Сіють лядвенець у чистому вигляді ранньою весною на глибину 2-3 см, витрачаючи 8-10 кг/га насіння. На сіно його скошують у період масового цвітіння. Насіння збирають із другого укосу на другому році використання. Насінники скошують тоді, коли побуріє 60% бобів. Запізнення зі збиранням призводить до розтріскування бобів лядвенцю і втрат насіння. Врожайність – 4-5 ц/га.