ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА, ДНЕМ КРАСНА
Урок 25. ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА, ДНЕМ КРАСНА…
Вступ
Сьогодні ми розглянемо прадавні обряди закликання весни.
З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця, водили танки тощо.
Були і дитячі обряди. За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах пташки. Щоб прискорити їх приліт, діти співали пісень і носили по селу випечених із тіста
Хоч цей день і вважали провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків. Говорять, що на сорок святих сорока має покласти у гніздо сорок паличок, а глухар – проспівати сорок пісень. Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали веснянки.
Веснянки
Виконайте веснянку “Ягілочка” з рухами відомої нам гри до пісні.
Караоке. Пісня “Ягілочка”
Відомості про уривок “А вже весна” з опери М. Лисенка “Зима і весна”
Мелодії українських народних веснянок композитори інколи використовують у своїх творах? Наприклад, Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери “Зима і Весна” мелодію української веснянки “А вже весна”.
Прослухайте цей уривок і визначте, які риси притаманні музиці (пісенність, танцювальність, маршовість)?
Поміркуйте, який принцип розвитку використав композитор.
Слухання. М. Лисенко. Опера “Зима і весна”. Хор “А вже весна”
Аналіз прослуханого твору
Цій яскравій, бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.
Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, як потрібно закликати весну, виконали українську народну пісню “Ягілочка” в обробці Якова Степового та прослухали Хор “А вже весна” з опери “Зима і весна” Миколи Лисенка.
