Прийменник
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ
Прийменник
Прийменник – незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні: Рахувати до ста, збиратися в дорогу, ставок край села, від одного до десяти.
Прийменник з іншими частинами мови може вказувати на:
– об’єкт дії: Подарунок (для кого?) Сестри, писати (про кого?) Про брата;
– напрямок: Їхати (куди?) На море, йти (куди?) До лісу;
– місце: Росте (де?) Біля криниці;
– причину:
– мету: Зібратися (з якою метою?) Для гри;
– час: Залишити (на скільки?) До завтра.
Один і той самий прийменник може виражати різні смислові відношення: Росте за хатою (місце) – Прийти за годину (час) – Купив за гривню (об’єкт).
Одне й те саме значення може бути виражене за допомогою різних прийменників: Росте біля дороги, росте при дорозі, росте край дороги, росте поблизу дороги.
Прийменники можуть вступати в синонімічні й антонімічні зв’язки: При, біля, поблизу, край, неподалік (синоніми); В – з, під – над (антоніми).
