Розбір іменника як частини мови – Іменник
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Іменник
Розбір іменника як частини мови
Послідовність розбору
1. Назва частини мови. Загальне значення.
2. Морфологічні ознаки:
А) початкова форма (називний відмінок однини);
Б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту;
В) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині);
Г) рід;
Г) відміна, група (якщо є);
Д) відмінок.
3. Синтаксична роль.
Білі Гуси на Озеро впали (О. Олесь).
Зразок розбору
Гуси – іменник, означає предмет, стоїть у початковій формі. Назва істоти (відповідає на питання Хто?), загальна, множина (вживається тільки в множині), рід і відміна не розрізняються. Називний відмінок. У реченні виступає простим підметом.
(На) Озеро – іменник, означає предмет, початкова форма – Озеро. Назва неістоти (відповідає на питання на Що?), загальна, однина (має форму однини і множини: Озеро – озеٰРа). Середній рід, II відміна, тверда група. Знахідний відмінок. У реченні виступає обставиною місця.
