Сонячний час та зодіак
§ 3. Вимірювання часу та календар
2. Сонячний час та зодіак
Слово зодіак (від грец.- коло із зображень тварин) уперше почали вживати для визначення особливих сузір’їв ще кілька тисяч років тому. Ця назва пов’язана з тим, що Сонце, Місяць і планети Сонячної системи можна спостерігати на тлі 12 зодіакальних сузір’їв, 12 сузір’їв, які перетинає екліптика, називають зодіакальними, які утворюють на небесній сфері велике коло, і серед назв цих сузір’їв переважають назви живих істот.
Рис. 3.4. Орбіта Землі
На рис. 3.4 зображено орбіту Землі, далекі сузір’я та через кожні 30° проведені лінії, які позначають положення нашої планети відносно зір через кожний місяць. Таким чином, ми можемо позначати рух Землі по орбіті та відраховувати великі проміжки часу.
За початок відліку руху Землі візьмемо точку весняного рівнодення. Якщо 21 березня з’єднати Землю і Сонце прямою лінією та продовжити її у космос, то ця пряма десь у далечині перетинає уявну
У березні сузір’я Риб не видно, бо воно перебуває за Сонцем. Астрономи цей момент описують так: “21 березня Сонце розташоване у напрямку сузір’я Риб у точці весняного рівнодення”.
Рухаючись разом із Землею по орбіті, ми протягом року спостерігатимемо Сонце в різних напрямках на тлі різних сузір’їв. Якщо кожного дня позначати положення центра Сонця відносно далеких зір, то можна отримати велике коло небесної сфери, яке називається екліптикою (від грец.- затемнення). Математичне визначення екліптики – це лінія перетину площини орбіти Землі з небесною сферою, тобто площина екліптики збігається з площиною орбіти Землі.
Рис. 3.5. Явище прецесії демонструє дитяча дзига, що обертається навколо власної осі, у той час як її вісь описує конус у просторі
Прецесія – зміщення осі обертання Землі відносно зір. Вісь Землі описує в космосі конус із періодом 26000 років.
Площина екліптики протягом століть займає стале положення відносно зір, але полюси світу поступово зміщуються у космічному просторі – це явище називають прецесією (від лат.- випередження, рис. 3.5). Вісь обертання Землі описує у космосі конус із періодом 26000 років. І якщо в наш час Північний полюс світу розташований у сузір’ї Малої Ведмедиці, то через 13000 років він переміститься у сузір’я Ліри, і наші нащадки будуть визначати напрямок на північ за допомогою зорі Вега. Внаслідок прецесії змінюється також положення площини небесного екватора серед зір, тому в майбутньому в Україні не буде видно сузір’я Оріон, зате наші нащадки побачать найближчу до нас зорю Проксиму Кентавра.
Для допитливих
Зверніть увагу на те, що точка весняного рівнодення міститься у сузір’ї Риб, але позначається знаком Овна. Причина такої дивної невідповідності полягає в тому, що внаслідок прецесії точка весняного рівнодення У поступово зміщується відносно зір на 50″ щорічно. Тобто за останні 2000 років точка весняного рівнодення перемістилась майже на 30°, і через кілька десятків років буде вже розташовуватись у сузір’ї Водолія. Ще через 13000 років точка весняного рівнодення переміститься в сузір’я Діви, а точка осіннього рівнодення буде спостерігатись у сузір’ї Риб.
