Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови
Стилістика української мови
Стиль мови і стиль мовлення
Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати.
Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови.
Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у межах певного стилю мови. Це оцінка мовних засобів кожного із стилів у статиці. Термін
Стиль мовлення – функціонально-стилістичне використання тих мовних одиниць, з яких сформувався кожен із стилів мови.
Коли йдеться про стилістичні можливості виражальних засобів сучасної української літературної мови як цілісної системи, доцільно вживати термін “стиль мови”, а термін “стиль мовлення” застосовувати тоді, коли це стосується конкретного комунікативного використання окремою особою мовних елементів певного стилю.
Теорія
Отже, терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” та позначувані ними лінгвальні реалії поєднують у собі як спільне, так і своєрідне. Стиль мови (як і мова в повному обсязі) є явищем тільки соціальним, спільним для всіх носіїв мови, а стиль мовлення – явище хоч і соціальне (за своєю сутністю, змістом), але водночас обов’язково і явище індивідуальне, суто особистісне, бо кожен у своєму усному чи писемному мовленні послуговується мовою в межах усіх її стилів по-особливому, індивідуально.