Стилістичні функції підмета й присудка
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ
§ 25. Стилістичні функції підмета й присудка
Простий дієслівний присудок виражений:
– дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у зеленому гаю;
– складеною формою майбутнього часу: Я Буду вчитися!
– інфінітивом: Жити – Вітчизні Служити;
– безособовим дієсловом: Ворога Розбито;
– фразеологізмом: Я Біг не чуючи ніг;
Складений дієслівний присудок має дві частини: головну і допоміжну,
Головна – неозначена
Допоміжна виражена:
– дієсловами: почати, скінчити, могти, хотіти, мати, сподіватися тощо;
– прикметниками та дієприкметниками: радий, певний, готовий, змушений тощо;
– присудковими прислівниками: треба, можна, слід тощо;
– стійкими сполученнями слів: не в силі, не в змозі, мати змогу, мати намір тощо;
Я Повинен повернутися вчасно.
Складений іменний присудок виражається іменником, прикметником, числівником, займенником, прислівником у поєднанні з дієсловом-зв’язкою або без нього.
Максим – Студент.