УЗАГАЛЬНЕННЯ І РОЗШИРЕННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДІЄСЛІВ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІЄСЛОВАМИ РІЗНИХ СЕМАНТИЧНИХ ГРУП

Мета: вчити учнів пояснювати лексичні значення дієслів, добирати дієслова до груп з різними лексичними значеннями (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо); повторити правопис частки не з дієсловами; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів’ями

– Прочитайте, поясніть зміст, спишіть. Підкресліть дієслова, усно поставте до них питання.

1) Спить, як заєць, з відкритими очима. 2) Зерно зважують вагами, життя – добрими ділами. 3) Добре чужими руками жар загрібати. 4) За хорошими друзями іди на край світу. 5) Голими руками не битися з ворогами.

2. Каліграфічна хвилинка

Си иг ал сигнал

– Провідміняйте слово сигнал. Доберіть до поданого слова прикметники.

Робота над словниковим словом “сигнал”

Учні записують слово, підкреслюють букву, яку треба запам’ятати, читають у тлумачному словнику його значення.

Сигнал – 1) умовний знак для передачі на відстань певних повідомлень; 2) те, що служить поштовхом до початку певної дії або процесу.

Добирають споріднені слова (сигнальний, сигналізувати, сигнальник, сигналізація, сигналити).

– Природа весь час попереджує нас про зміну погоди, та тільки спостережлива людина може розгадати ці сигнали. Послухайте деякі народні прикмети, запам’ятайте та перевірте їх.

– Якщо вітер дує вночі, то вдень буде дощ.

– Якщо краплини роси звисають уранці на кінчиках листя, і трави – припустить дощ.

– Ластівки літають високо – на гарну погоду, низько – бути дощу.

– Зранку горобці купаються в пилюці – буде дощ.

– Вівці веселі і б’ються – на дощ із грозою.

3. Словниковий диктант

Солов’їний, хом’як, в’юн, м’який, дерев’яний, під’їзд, б’є, пам’ятний, верхів’я.

– До яких частин мови належать записані слова?

– Яке слово “зайве”? Чому? (Слово “б’є”, бо це – дієслово.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про лексичне значення дієслів.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя

– Які бувають дієслова за значенням?

– Дієслово може означати:

– процес мислення (читати, описувати, вдумуватися);

– процес мовлення (вимовляти, розказувати, читати);

– конкретну фізичну дію (малювати, готувати, вчитися);

– переміщення у просторі (бігти, їхати, перейти);

– сприйняття органами чуття (торкатися, бачити, чути);

– бажання (мріяти, хотіти, бажати);

– стан, у якому перебуває особа або предмет (сидіти, стояти, робити);

– ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, зневажати);

– зміни (розквітати, старіти, худнути).

Дієслово називає дію або стан як змінну ознаку, як процес, що триває в часі. Дії завжди пов’язані з виконавцем:

– людиною (робітник працює, учень відповідає); о твариною (кінь біжить, півень кукурікає);

– неістотою (стовп хитається, сонце світить);

– явищем природи (сніг іде, вітер віє).

2. Первинне закріплення

– Як можна за допомогою дієслів описати море; сонце?

Море – клекоче, милує, перекочує, наздоганяє, манить, грається, огортає, приваблює, співає, підскакує, порушує, володіє, з’являється, розриває, шипить, пливе, рве, стикається, притомлюється, зникає, застеляє, панує, лине, носиться.

Сонце – прокинулось, всміхається, випливло, гріє, грає, сяє, пронизують, зійшло, світить, закотилось, заглядає, сіло, втікає, згасає, пече, піднялось, сліпить, купається у хмарах.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Повторення правил правопису частки не з дієсловами

– Як пишеться частка не з дієсловами?

Складіть прислів’я, поясніть їх зміст.

Хто (не) працює,

(не) сидіти на печі.

Їсти калачі –

Поспішай справою.

(Не) поспішай мовою,

Той (не) їсть.

– Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки.

– Прочитайте дієслова з часткою не:

– Як написали ці слова, чому?

– Прочитайте ці дієслова. (На дошці – таблиця з дієсловами-винятками.)

Неволити

Нездужати

Непокоїтись

Непритомніти

Недочувати

Недобачати

– Поясніть значення слова нездужати.

Нездужати – бути хворим; хворіти. (Але: не здужати – не бути спроможним щось зробити, не подолати, не перемогти.)

– Доберіть до дієслова непокоїтись слова, близькі за значенням.

Непокоїтись – турбуватись, бентежитись, не давати спокою, клопотати.

– Спробуйте здогадатися, чому в цих словах частка не пишеться разом з дієсловами? (Без частки “не” ці дієслова не вживаються.)

– Запишіть ці дієслова-винятки, їх необхідно запам’ятати.

2. Гра “Як пишеться?”

– Плесніть у долоні над головою, якщо дієслова слід писати разом, і покладіть руки на стіл, якщо вони пишуться окремо.

Ненавидіти, не вирішує, неволити, не бігає, нездужати, не боїться, непокоїть, не знає, недочуває, не нудьгує.

3. Робота в групах

– Хто або що може виконувати такі дії?

– Виходять, світить, поблискує, моргає, сходить, прокидаються, падають, линуть, зайнялась, загорялись. (Зорі)

– Замиготіли, розпанахали небо, метнулась, палахкотіли. (Блискавиці)

– Стелиться, поплівся, осів, стоїть, застелив, ворушився, клубочиться, лягав. (Туман)

Висновок. Дієслова дуже важливі для нашої мови, бо вони прикрашають нашу мову, збагачують, роблять її цікавою та різноманітною.

4. Творчий вибірковий диктант

– Доповніть прислів’я та приказки словами – назвами дій.

Учні дописують останнє слово.

– Книга вчить, як на світі…

– Треба нахилитись, щоб води…

– Був би сад, а солов’ї…

– Хто співає, той журбу…

– Прочитайте записані слова, поставте до них питання. (Що робить? – вчить; що зробити? – напитись; що зроблять? – при-‘ летять; що робить? – проганяє.)

5. Поетична хвилинка

– Прочитайте вірш, випишіть дієслова.

Вибіг місяць з-за діброви,

Погубив на вітрі брови,

Заховав за спину руки,

Ходить лисий, без перуки.

Смуток зорям невимовний:

Ой, який він повний.

Ліна Костенко

Іще сніг не розтанув з землі,

А з-під нього рослинки малі

Визирають і сонце вітають.

Білим цвітом вони процвітають.

Якщо рідну природу ти знаєш,

То, напевно, ці квіти впізнаєш.

6. Самостійна робота

Тестування

1. Дієслово означає:

А) дію або стан предмета;

Б) тільки дію предмета;

В) тільки стан предмета.

2. Дієслово відповідає на питання:

А) хто? що?;

Б) який? яка? яке?;

В) що робити? що робив? що роблять?.

3. У реченні дієслово:

А) є тільки присудком;

Б) найчастіше є присудком;

В) є другорядним членом речення.

4. У реченні дієслово пов’язане з:

А) іменником;

Б) прикметником;

В) дієсловом.

5. Позначте той ряд слів, у якому записані тільки дієслова.

А) Ліпити, пожовкле, горить;

Б) темніє, зірвав, відгадати;

В) садки, крислаті, цвітуть.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

– Яка частина мови називається дієсловом?

– Яку роль відіграють дієслова у мовленні?

– З якою частиною мови зв’язані дієслова?

– Яким членом речення вони виступають?

– Які є дієслова за значенням?

– Як пишуться дієслова з часткою неї. Які винятки ви запам’ятали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

УЗАГАЛЬНЕННЯ І РОЗШИРЕННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДІЄСЛІВ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІЄСЛОВАМИ РІЗНИХ СЕМАНТИЧНИХ ГРУП - Плани-конспекти уроків по українській мові