Купівля – продаж земельних ділянок – договір, згідно з яким продавець зобов’язується передати земельну ділянку у власність покупцеві, а покупець – прийняти земельну ділянку та заплатити за неї певну суму грошей. В Україні загальні правила договору купівлі – продажу, в тому числі й К.-п. з. д., встановлені Цивільним Кодексом. Особливості договору купівлі – продажу земельних ділянок, зумовлені специфічністю правового режиму предмета його – землі, передбачені Земельним кодексом та іншими земельно-правовими актами України.
Цими актами встановлені істотні обмеження на укладання договорів К. – п. з. д., які полягають в обмеженні кола суб’єктів таких договорів, предмета їх, регламентації договірної ціни земельних ділянок та ін. Згідно із Земельним кодексом придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, здійснюється за договором купівлі – продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку. Власник ділянки, переданої йому Радою народних депутатів, не має права протягом шести років від дня набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати її, крім передачі у спадщину або Раді народних
депутатів на тих самих умовах, на яких вона була йому передана. З поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк. Декретом “Про приватизацію земельних ділянок” від 26.ХІІ.1992 Кабінет Міністрів України відмінив шестирічний мораторій на купівлю – продаж земельних ділянок. Згідно з цим Декретом громадяни України мають право продавати земельні ділянки, передані їм у власність для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва, без зміни цільового призначення ділянок. Договір купівлі – продажу таких ділянок, крім нотаріального посвідчення, підлягає реєстрації в сільській, селищній, міській Раді народних депутатів, на території якої розташована земельна ділянка. Крім цього, продаж, земельної ділянки може здійснюватися за ціною, встановленою угодою сторін, але ця ціна не може бути меншою за нормативну ціну землі (див. Нормативна ціна землі). 14.Х.1993 Президент України видав Указ “Про приватизацію об’єктів незавершеної о будівництва”, а 29.ХІІ.1993 Указ “Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують паливну має тильні матеріали виключно населенню”, згідно з яки і при приватизації (купівлі через аукціон) об’єктів незавершеного будівництва та автозаправних станцій фізичними та юридичними особами (в тому числі й іноземцями та іноземними юридичними особами) одночасно приватизуються і земельні ділянки під цими об’єктами, крім ділянок із земель, що не підлягають приватизації. Ці Укази значно розширюють коло суб’єктів договору К.-п. з. д. При цьому ціна земельних ділянок при їх приватизації (купівлі) разом з приватизацією об’єктів незавершеного будівництва та автозаправних станцій визначається на аукціонних торгах, але не може бути меншою від початкової ціни, яка визначається Державним комітетом по земельних ресурсах України чи його органами на місцях на підставі експертної оцінки.