Називні речення – Односкладні речення
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Односкладні речення
Називні речення
Називними називаються такі односкладні речення, у яких головний член стверджує наявність предметів або явищ.
Головний член у таких реченнях виражений іменником у називному відмінку. Іноді при головному члені можуть уживатися означення й додатки, а також частки ось, он, що за, ось так та ін. Дорога. Ранок. Тиша (М. Рильський). Печалі бронзове лиття (Л. Костенко). Промерзлий Шлях… Швидкі Тачанки (Є. Плужник). Ось – День плодів (Є. Маланюк). Ось мій Поріг (Б. Олійник).
Різновидом
Василь Симоненко… Сонячне, палахкотливе ім’я цього поета, доки й світу, пломенітиме до нових поколінь пульсуючим, тривожно-радісним, бунтівливим сяйвом непотьмареної правди, непоганьбленої духовності (А. Ткаченко).
Зверніть увагу!
У називних реченнях головний член може поширюватися тільки означенням або додатком і ні в якому разі не обставиною. У наведених нижче прикладах виділені називні речення. Інші речення двоскладні з нульовими присудками. Хата… Біля хати садочок (О. Ковінька).
Труди і дні. Віки й епохи.
Думки, спресовані в слова.
А понад всім – покриті мохом
Могильні плити і трава.
М. Луків