Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу – Іменник
Самостійні частини мови
Іменник
Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу
1. Суфікси – ик-, – ник-, – івник-, – чик-, – щик – пишуться з и: братик, хлопчик, прапорщик, працівник, баштанник.
2. Суфікс – ив(о) вживається для вираження збірних понять, що означають матеріал або продукт, і пишеться з и: вариво, печиво, мливо, куриво, мереживо, морозиво, прядиво; але: марево, сяєво, бо це не матеріали і не продукти праці, а явища.
3. Суфікси – инн(я), – інн(я), – анн(я), – янн(я) на означення збірних
4. Суфікси – ен(я), – єн(я) вживаються в іменниках середнього роду, що позначають назви живих істот: кошеня, левеня, гусеня, чаєня, вовченя, перепеленя.
5. Суфікси – ичок, – ичк(а) бувають лише в словах, які походять від слів із суфіксами – ик-, – иц(я): вогник – вогничок, кошик – кошичок, вулиця – вуличка, лисиця – лисичка, палиця – паличка, криниця – криничка. В інших випадках уживаються суфікси з е, є: вершечок, мішечок, краєчок, річечка, словечко, віконечко, Софієчка.
6. Розрізняйте: голівка (дитяча) – головка (капусти).