Найуживаніші суфікси іменників – Іменник
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Іменник
Найуживаніші суфікси іменників
Основним способом творення іменників є суфіксальний. Суфікси, що беруть участь у творенні іменників, поділяються на 2 групи:
1) ті, що утворюють слова з новим відтінком у значенні (Ліс – лісОК, вода – водИчкА, гніздо – гніздЕчкО, дід – дідИщЕ, пил – пилЮкА);
2) ті, що надають словам нового значення (Шахта – шахтАр, Харків – харків’Янин, високий – височИнА).
Суфікси, що служать для творення іменників із відтінком у значенні, виражають:
А)
-к-, – ок: Бджілка, братко, візок;
-иц-, – ець, – ц -: водиця, морозець, озерце
-очк-, – ечк-, – єчок, – ячк-: – ась, – ус-: Вірочка, літечко, краєчок, зіллячко; Івась, бабуся;
-ун-, – оньк-, – еньк-: Дідунь, рибонька, матусенька;
Б) збільшеність або згрубілість:
– ищ-, – иськ-: Вітрище, дівчисько;
-ур – (-юр-): Ціпура, вовцюра;
-уган (-юган), – уг – (-юг-): Дідуган, злодюга;
-юк: Багнюка.
Суфікси, що надають іменникам нового значення, приєднуються як до іменникових основ (Чай – чайнИк, ворота – воротАр), так і до основ інших частин мови: прикметникових (Сміливий – сміливЕць), числівникових (Десять – десятОк), займенникових (Свій – своЯк), дієслівних (Терпіти – терпіНнЯ).
За допомогою суфіксів утворюються різноманітні за значенням групи іменників.