Означено-особові речення – Односкладні речення
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Односкладні речення
Означено-особові речення
Означено-особовими називаються такі односкладні речення, головний член яких виражається особовим дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини чи множини; ця форма означає, що дію виконує мовець (мовці) або співбесідник (співбесідники).
Головний член означено-особових речень може бути виражений дієсловом у формі:
А) 1-ї чи 2-ї особи однини або множини дійсного способу (теперішній і майбутній часи). П’ю життя моє спрагнено-радо (Є. Маланюк). – Утомився, Мокію?- запитав
Б) наказового способу (однина і множина). Скажи мені правду, мій добрий козаче… (О. Афанасьєв-Чужбинський). І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом (Т. Шевченко).
Зверніть увагу!
Речення, у якому немає підмета, а головний член виражений дієсловом минулого часу однини, не є означено-особовим, тому що форми минулого часу не визначають певної особи. Наприклад, установити діючу особу в реченні Довго стояв непорушно допомагає лише попереднє речення Отаман зійшов на могилу, зупинився (Ю. Мушкетик); сама ж форма дієслова стояв відповідає і 1-й, і 2-й, і 3-й особі. Такі речення є двоскладними, неповними.
