Холдингова компанія (англ. holding – володіння) – форма монополії, яка існує у вигляді акціонерної компанії і володіє контрольними пакетами акцій інших корпорацій, унаслідок чого здійснює контроль та управління їх діяльністю з метою привласнення монопольно високих прибутків. Двома основними типами Х. к. є чистий (регулює і контролює діяльність інших акціонерних компаній) і змішаний (крім функцій чистої Х. к., займається різними видами підприємницької діяльності – промисловою, кредитною, торговельною та ін.). Водночас великі корпорації
створюють у межах Х. к. проміжні холдинги (окремі акціонерні компанії або підрозділи цих корпорацій – інвестиційні, патентні та ін.). Х. к. створюється здебільшого в процесі розвитку і функціонування фінансового капіталу, в межах якого промислові монополії організовують комерційні банки та контролюють їх діяльність і навпаки – коли фінансово-кредитні інститути контролюють промислові корпорації. Внаслідок цього формується якісно нова форма розвитку продуктивних сил, знижується ступінь її ризику, зростає стабільність і доходи, відкриваються ширші можливості проникнення в нові галузі матеріального та нематеріального
виробництв, розширюються масштаби планомірності та організованості. Головним методом контролю Х. к. над іншими компаніями є “система участі” та особистої унії. Водночас може спостерігатися пожвавлення процесу взаємопереплетіння контрольних пакетів акцій, якщо ними володіють різні компанії. Одним із засобів контролю є використання механізму диференціації акцій, за якого привілейовані акції (що не дають права голосу) продаються на біржі всім бажаючим, а прості – обмеженій кількості осіб, які беруть участь в ухваленні рішень. Х. к. мають особливості розвитку і функціонування в різних країнах та регіонах. Так, у США комерційним банкам формально заборонено здійснювати акціонерний контроль над промисловими компаніями, однак вони це можуть здійснювати через інші, не банківські, фінансові інститути: у багатьох країнах Західної Європи великим комерційним банкам такий контроль не забороняється. В Японії антитрестівське законодавство забороняє чистим Х. к. контролювати діяльність інших компаній через володіння їх акціями. В Україні за роки незалежності Х. к. створювались здебільшого з метою фінансових спекуляцій, розпродажу об’єктів державної власності за надмірно заниженими цінами тощо.